Світські ЗМІ стурбовані долею Митрополита Володимира і активізацією "сектантів"
Моніторинг висвітлення світськими засобами масової інформації найбільш резонансних релігійних подій 16-31 січня 2012 року. У матеріалі проаналізовано публікації 25 онлайн-ресурсів — загальноукраїнських інформаційних агенцій, новинних сайтів, електронних версій всеукраїнських і регіональних друкованих видань, телеканалів і радіостанцій.
Внутрішньоцерковні справи
Українська Православна Церква (МП). Центральною подією другої половини січня став Священний Синод УПЦ. Чимало ЗМІ намагались прогнозувати його наслідки. Напередодні засідання, 18 січня, УНІАН опублікував думку неназваного члена Синоду, що не можна говорити про якусь конкретну кандидатуру наступника Митрополита Володимира, бо ситуація весь час змінюється, але, скоріш за все, це буде компромісна фігура.
Секретар Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату архиєпископ Євстратій (Зоря) висловив припущення, що на вибір наступника матимуть вплив три фактори: настрої серед єпископату, Московський Патріарх і українська влада. Серед основних претендентів він назвав митрополитів Агафангела, Ілларіона, Онуфрія та Павла. Анонімний співрозмовник УНІАН і архиєпископ Євстратій зійшлися на думці, що навряд чи великі шанси має московський ставленик митрополит Ілларіон (Алфєєв), якого, за прогнозами, мали призначити главою Харківської єпархії. Утім, протоєрей Георгій (Коваленко) наголосив на тому, що на Синоді не будуть обирати наступника Митрополита Володимира, оскільки це суперечить Статуту УПЦ.
26 січня на шпальтах «Українського тижня» з’явилось інтерв’ю з митрополитом Софронієм (Дмитруком) «Новим предстоятелем УПЦ МП буде українець». Митрополит Черкаський і Канівський, лідер «проукраїнського табору» УПЦ висловився за об’єднання православних Церков в Україні у помісну соборну автокефальну Церкву й наголосив на тому, що за життя Митрополита Володимира ніхто не зможе посісти його місце. Сайт «УНІАН-релігії» републікував скорочений варіант цієї розмови. Повідомлення про те, що, на думку митрополита, новим Предстоятелем УПЦ стане українець, поширив «Zaxid.net».
Майже всі світські ЗМІ намагались не тільки інформувати читачів про перебіг Синоду, але й тлумачити його результати, прогнозуючи майбутнє УПЦ. Так, чимало з них (5 канал, «Дзеркало тижня», «Коментарі», «Подробности», «Kyivpost» з посиланням на «Коммерсант») робили наголос на наслідках Синоду (призначенні митрополита Павла (Лебедя) управляючим Київською єпархією УПЦ, усуненні архиєпископа Олександра (Драбинка) з посади настоятеля храму поруч зі собором Воскресіння Христового, що нині споруджується в Києві, а також на тому факті, що до складу комісії з розробки змін до чинного статуту УПЦ не увійшов жоден священик із оточення Митрополита Володимира), називаючи їх спробами усунення Владики від влади.
Чимало видань зробили сміливі припущення уже в заголовках матеріалів: «Агафангел хоче забрати владу у митрополита Володимира» («Дзеркало тижня» цитує слова архиєпископа Євстратія (Зорі), сказані в інтерв’ю «Коммерсанту»), «Синод УПЦ нашел замену митрополиту Владимиру» («Подробности»), «В УПЦ МП подыскали замену Владимиру» («Сегодня»), «Експерт: Митрополита Володимира майже усунуто від керівництва» («Український тиждень»), «Агафангел відбере владу у митрополита Володимира» («Коментарі»). Також «Український тиждень» наголосив на тому, що промосковські владики намагалися вплинути на ситуацію в Церкві зокрема й силами державних структур — так характеризують аудиторську перевірку Київської митрополії, що спрямована не так проти єпископів, як проти самого Митрополита Володимира. Інший експерт «Українського тижня», релігієзнавець Анатолій Бабинський, вважає, що РПЦ готує багатоходову комбінацію, а події на Синоді були «сольним виступом» митрополита Агафангела (Савіна).
«Україна молода» 27 січня подала думку секретаря Священного Синоду УПЦ КП, який вважає, що призначення намісника ще за життя Митрополита Володимира викличе обурення як серед громадськості, так і всередині самої УПЦ МП, ба навіть у Москві. «Коммерсант» також процитував слова отця Євстратія (Зорі) про рішення Синоду як «рейдерське захоплення». Це видання — одне з небагатьох, що спрацювали згідно із стандартами журналістики, давши слово також представникові умовного «проросійського табору»: процитувало слова секретаря Одеської єпархії протоієрея Андрія (Новікова) про те, що в Синоді всі рішення приймаються колегіально, а отже, говорити, що митрополит Агафангел проштовхує свої рішення, не можна. Цей матеріал 27 січня републікували «Корреспондент», «Українська правда», «Фокус», ТСН та «Zaxid.net». Останній також використав інформацію РІСУ, порталу «Релігії в Україні» та «Української правди» (зокрема, про зв’язки митрополита Павла з Партією регіонів). Про близькість настоятеля Лаври до чинної влади писали «Україна молода», 5 канал і ТСН.
Окремо слід виокремити матеріал «Патриарх Кирилл и его церковное ГКЧП» (автор — Гліб Коваленко, «Левый берег»), де наголошено на тому, що на Синоді були підняті питання, не узгоджені з Митрополитом Володимиром, хоча той був готовий брати участь у засіданні. Автор статті прямим текстом сказав, що таким чином главу Церкви було усунуто від керівництва, оскільки навіть журнали Синоду не подавались йому на підпис. За словами священнослужителів, близьких до Володимира, той не буде опротестовувати рішення Синоду, отже, відбулося «захоплення влади церковним ГКЧП». Хвороба Предстоятеля стала не причиною, а приводом для Синоду УПЦ взяти владу в свої руки. Причиною стало прагнення послабити вплив архиєпископа Олександра (Драбинка), який, за словами Гліба Коваленка, неодноразово маніпулював іменем Митрополита Володимира. Автор висловив припущення, що найбільш вигідним зараз є становище митрополита Донецького Іларіона, в руках якого зосереджено керівництво комісією з перегляду статуту УПЦ, а цей процес перебуває під пильною увагою Патріарха Московського. Тож у разі проведення змін, зручних Москві, Іларіон має шанси стати ставлеником Кирила. Вихід із цієї складної ситуації автор бачить у поверненні діяльності Синоду до меж, окреслених Статутом УПЦ, тобто, зменшення кількості його членів до семи й відновлення комунікації з Предстоятелем Церкви.
Інші видання в своїх оцінках були нейтральними («Liga.net», «Левый берег» із посиланням на прес-службу УПЦ). 26 січня, напередодні засідання, газета «Сегодня» наголосила, що, згідно з чутками, на Синоді мають призначити тимчасово керуючого УПЦ, що категорично спростовував архиєпископ Олександр. Видання наголосило, що останній сам є людиною зацікавленою, бо раніше саме його вважали фаворитом, лідером групи, що виступає за автономізацію УПЦ. 27 січня видання охарактеризувало результати засідання як боротьбу за владу. Варто зауважити, що матеріали «Сегодня» традиційно републікували чимало видань, зокрема «Главком» і «Фокус». У цілому, видання утримується від різких негативних оцінок діяльності УПЦ.
Після такого активного обговорення результатів засідання Синоду в церковних та світських ЗМІ спроба представників УПЦ донести до суспільства своє бачення того, що відбулося, стала закономірною. 30 січня глава Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП протоієрей Георгій (Коваленко) заявив, що засідання Синоду відбулося згідно з регламентом та Статутом УПЦ, і в Церкві немає жодної узурпації влади (УНІАН, «Український тиждень», «Главком», «Zaxid.net», «Україна молода»). Про єдність єпископату УПЦ говорив і керуючий справами УПЦ архиєпископ Митрофан (Юрчук) («УНІАН-релігії»).
Світські ЗМІ незмінно цікавив стан здоров’я Митрополита Володимира. «Левый берег» і «Коментарі» 17 січня повідомили, що, за словами прес-секретаря Предстоятеля УПЦ протоієрея Георгія (Коваленка), Владика почувається краще та залишає лікарню для проведення богослужінь і молитов, одначе проведення богослужіння на свято Хрещення ще під питанням і залежить від лікарів. А вже 18 січня «Левый берег», «Сегодня», ТСН, «Українські новини» та «Коментарі» повідомили, що Митрополит Володимир не освячуватиме воду в Дніпрі. Замість нього ця місія буде покладена на вікаріїв Митрополита. Про покращення стану Предстоятеля УПЦ повідомили «Левый берег», ТСН та «Главком» із посиланням на «Сегодня». 28 січня «Сегодня», а 30 січня «Корреспондент» проінформували, що Митрополита Володимира в лікарні провідав екс-президент України Леонід Кучма.
Тим часом відзначився й митрополит Агафангел. 31 січня «УНІАН-релігії», «Главком» та «Обком» повідомили, що митрополит Одеський публічно виступив на захист російського президента Володимира Путіна і застеріг росіян від підтримки «помаранчевого» сценарію розвитку подій. Цікавість ЗМІ викликала й заява Патріарха РПЦ Кирила про те, що Ватикан не докладає зусиль до вирішення питання стосунків православних та греко-католиків у Західній Україні («УНІАН-релігії», «Український тиждень»).
Інші новини УПЦ, що викликали інтерес засобів масової інформації: 24 січня відбулося відкриття Всеукраїнської конференції з питань паломництва («УНІАН-релігії»), у всесвітній мережі з’явився сайт Київського Введенського монастиря («УНІАН-релігії»), Синод УПЦ відкрив нові скити («УНІАН-релігії»), у Вінниці запровадили телефонні консультації православного лікаря («УНІАН-релігії»).
Українська Православна Церква Київського Патріархату. Чимало інформаційних приводів створив Патріарх Філарет. Його інтерв’ю журналу Weekly.ua 20 січня мало великий резонанс. УНІАН, «Корреспондент», «Дзеркало тижня», «Левый берег», «Український тиждень», «Главком», ТСН і «Коментарі» поширили інформацію про те, що, за словами Глави УПЦ КП Патріарх Московський Кирило має на меті знищити незалежність Української Православної Церкви, а переговори між УПЦ КП і УАПЦ зірвались саме з вини Москви. Цікаво, що наприкінці своїх матеріалів «Дзеркало тижня» та «Український тиждень» подали результати соціологічного опитування, приведеного 2011 року. Згідно з ним, громадяни України відносять себе до наступних конфесій: УПЦ КП – 31,1%, УПЦ – 25,9%, УГКЦ – 8,5%, УАПЦ – 1,7%, РКЦ – 1,1%, протестанти – 1%, мусульмани – 0,2%, вагались з відповіддю 6,2% опитаних.
Резонанс мала й розповідь Патріарха про те, що він у радянські часи мав зв’язки з КДБ («УНІАН-релігії», «Корреспондент», «Главком», «Сегодня», «Фокус», ТСН). Владика Філарет наголосив, що в ті часи з КДБ були пов’язані всі без винятку архиєреї, а призначення священиків відбувалось зі згоди спецслужб. УНІАН, «Корреспондент», «Сегодня» та «Фокус» також наголосили на думці Патріарха Філарета, що, якщо главою УПЦ стане «українофоб» митрополит Агафангел, в Церкві відбудеться розкол. 23 січня «УНІАН-релігії», «Левый берег», «Фокус», ТСН, «Коментарі» 24 січня «День» повідомили про 83-й день народження Патріарха Філарета.
23 січня портал «УНІАН-релігії» розмістив інформацію про рішення Синоду Київського Патріархату щодо низки кадрових змін у Церкві.
Українська Греко-Католицька Церква. 17 січня газета «День» повідомила, що УГКЦ зібрала віруючих на щорічне дійство «Різдвяна просфора» в Києві, покликане символізувати єднання вірних. 18 січня сайт «УНІАН-релігії» сповістив про офіційну зустріч предстоятеля УГКЦ з міністром культури. 21 січня «УНІАН-релігії» повідомили, що восени Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук) готується відвідати Канаду.
22 січня владика Святослав закликав українців святкувати День Соборності як символ духовної єдності християн (УНІАН, «Главком», «Zaxid.net»). Втім, у блозі на сайті «Радіо Свобода» журналіст Тетяна Ярмощук висловила критичне зауваження з приводу того, що Патріарх Святослав був присутній не на молебні на Софійській площі, разом із представниками інших Церков, а на урочистому святкуванні в палаці «Україна» з Віктором Януковичем.
Чимало уваги приділили ЗМІ архиєпископу Любомирові (Гузару): інтерв’ю з ним опублікував УНІАН, критичні зауваження щодо політичних переслідувань в Україні — думки про те, що українська влада боїться вільних людей, і про те, що бути багатим – не гріх — «Zaxid.net». Дві колонки архиєпископа Любомира вийшли на «Українській правді»: 17 січня про новорічні свята, 20 січня — «Моя мрія про соборність» (21 січня останній текст републікував «Главком»).
18 січня сайт «УНІАН-релігії» повідомив, що міська влада Тернополя вирішила передати Тернопільсько-Зборівській єпархії УГКЦ приміщення колишнього домініканського монастиря в центрі міста, яке ще з радянських часів використовує обласний державний архів.
Протестанти. 24 січня в Києві відбулася прес-конференція представників євангельських релігійних конфесій, на якій були присутні старший єпископ Союзу ЦХВЄ (п`ятидесятників) Михайло Паночко, єпископ Асоціації місіонерських ЦЄХУ Василь Давидюк і Голова духовно-консультативної ради Союзу євангельських християн-баптистів України Григорій Комендант. Їхню заяву про те, що Церкви мають опікуватись поліпшенням суспільної моралі, опублікував сайт «УНІАН-релігії».
25 січня «Україна молода» повідомила про міжконфесійну молитву за єдність християн, у якій мали взяти участь старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко та Глава УГКЦ Святослав (Шевчук).
Мусульмани. 17 січня «Левый берег» опублікував матеріал «Крымским мусульманам не хватает 50 мечетей» про початок спорудження в 2012 році Соборної мечеті в Сімферополі та мечетей в інших містах автономії. «Коментарі» сповістили, що в Судаку виділили ділянку землі під будівництво мечеті. 31 січня ТСН повідомляє, що мусульманський цвинтар у кримському селі Лозовому віддали під будівництво православного храму.
Юдеї. 27 січня «Левый берег» повідомив про заяву голови Черкаської обласної державної адміністрації, що синагога цадика Нахмана в Умані має бути передана віруючим.
Церква і суспільство
Святкування Водохреща. Заклик священиків до обережності під час святкування Водохреща поширили 5 канал, «Корреспондент», «УНІАН-релігії» та «Коментарі». У багатьох ЗМІ з’явились матеріали про святкування Водохреща у різних регіонах: на Одещині, у Вінниці (5 канал), в Києві («Левый берег», «Главком», ТСН, «Сегодня», «Український тиждень», «Коментарі»), у Дніпропетровську («Коментарі»), у Львові, де відбулося міжконфесійне водосвяття («Zaxid.net», «Коментарі»). Натомість за інформацією «Радіо Свобода», у Полтаві всю воду в міському водогоні освятили тільки представники УПЦ (МП). 18 січня «Левый берег» розміщує просвітницький матеріал про місце хрещення Ісуса Христа. Про традиції Водохреща писали «День», «Zaxid.net» та «Україна молода».
Перенесення святкування Різдва. У матеріалі «Чому ми святкуємо Різдво не 25 грудня, а 7 січня», опублікованому газетою «День», єпископ Євстратій (Зоря) висловив думку, що внутрішньої церковної необхідності переходу на григоріанський календар немає, і такий перехід може збільшити розкол усередині Церкви. За словами Глави УГКЦ Патріарха Святослава (Шевчука), в очолюваній ним Церкві немає намірів переносити дату святкування Різдва: така ініціатива можлива лише за умов єдності в цьому питанні з православними («Українська правда», «Фокус», ТСН, «Коментарі»).
Увагу світських ЗМІ привернула зміна керівництва Києво-Печерського історико-культурного заповідника і Софії Київської. Переважна більшість видань 23-24 січня повідомила про звільнення директора Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марини Громової. За словами намісника Києво-Печерської Свято-Успенської Лаври, митрополита Павла, колишня директорка не мала непорозумінь із Церквою (5 канал), але він сподівається на співпрацю і з новим керівництвом (5 канал). «Подробности», «Український тиждень» та «Главком» із посиланням на «Известия в Украине» подали слова колишньої директорки заповідника, що у неї з Церквою склалися нормальні стосунки.
Не менш резонансним стало звільнення 26 січня директора заповідника «Софія Київська» Нелі Куковальської, про яке повідомили «УНІАН-релігії», 5 канал, «Левый берег»; «Дзеркало тижня», «День», «Обком», «Радіо Свобода», «Україна молода», «Liga.net», «Українська правда», «Український тиждень», а також «Zaxid.net» (із посиланням на «Коммерсант»). За інформацією Конгресу українських націоналістів, опублікованою «Liga.net», «Главкомом» і «Українським тижнем», після звільнення директорів цих заповідників Софію Київську і Києво-Печерську Лавру планується передати УПЦ. За інформацією певних джерел, саме на території Софії Київської буде облаштовано резиденцію Московського Патріарха Кирила. Про можливу передачу Софії Київської УПЦ МП вже в 2012 році говорить анонімне джерело «Коментарів» в Адміністрації Президента. Утім, 28 січня в інтерв’ю «Радіо Свобода» заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи Олексій Копитько запевнив, що підстав для таких побоювань немає. 27 січня «Історична правда» опублікувала матеріал згаданого Олексія Копитька та Владислава Піоро «Музейний заколот». За версією авторів, директора Софії Київської могли звільнити, щоб на її місце посадити людину, більше здатну до компромісу з УПЦ (МП), адже Церква вже давно мріє отримати контроль над заповідником.
Про те, що до Києва привезли чудотворний список ікони Почаївської Божої Матері, повідомили «УНІАН-релігії», «Українські новини», 5 канал, «Корреспондент», «Подробности», «Главком», ТСН і «Коментарі».
Увагу більшості ЗМІ привернула пожежа у Спасо-Преображенському соборі в Болграді на Одещині 26 січня. За інформацією «Liga.net» і «Голосу», причиною стало недотримання норм пожежної безпеки під час ремонтно-реставраційних робіт, а «Кореспондент», «Українські новини», «Сегодня» та «Подробности» деталізували — причиною пожежі назвали обігрівач, яким робітники сушили купол храму. За повідомленням УНІАН, настоятель храму підозрює підпал. 26 січня засоби масової інформації повідомили про те, що пожежу погашено, але ввечері того ж дня вона відновилась. За даними ЗМІ, собор дуже постраждав. 29 січня «Сегодня», а 30 січня «Корреспондент» та «УНІАН-релігії» з’ясували, що ремонт у храмі проводився незаконно.
17 січня «УНІАН-релігії», «Подробности», «Главком», «Zaxid.net», «Сегодня», ТСН і «Коментарі» повідомили про загибель робітника під час пожежі в церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Самборі на Львівщині. 29 січня «УНІАН-релігії», «Подробности», «Українські новини» та ТСН проінформували про ще одну пожежу в храмі – цього разу в церкві Казанської ікони Божої Матері в селі Дубіївка на Черкащині. Тему пожеж у храмах 22 січня продовжує «Zaxid.net» (статтю републікував сайт «УНІАН-релігії») в матеріалі «Культовий вандалізм» Галини Пагутяк. Авторка торкнулася проблеми збереження дерев’яних храмів, наголосивши на тому, що за два десятиліття незалежності згоріло більше церков, аніж за попередні сто років.
Відбудова храмів. «Liga.net» повідомила, що в Мукачевому в одному із греко-католицьких храмів буде встановлено гігантську ікону-вітраж «Тайна вечеря», а в Луганському університеті 25 січня було відкрито храм Великомучениці Тетяни («УНІАН-релігії»)
Подорожчання церковних послуг. Низка світських ЗМІ («Сегодня», «Левый берег», ТСН, «Коментарі») написала про те, що в київських храмах (зокрема, в Києво-Печерській Лаврі) підскочили ціни на церковні «послуги» (таїнства). У Лаврі це пояснюють загальним подорожчанням життя і зростанням цін на газ.
«Секти». У другій половині січня у ЗМІ знов постала тема так званого «сектантства». Ще 12 січня «Сегодня», «Коментарі» та ТСН розповсюдили інформацію про те, що на Київщині дев’ятирічна дівчинка повісилась нібито після спілкування з «сектантами». За повідомленням видання, останнім часом в Україні зафіксовано вже 5 подібних смертей (у Житомирі, Бердичеві, Баранівському районі Житомирщини та Хмельницькому), і всі випадки рідні пов’язують із «сектантами» — колишніми вірними церкви «Посольство Боже». У матеріалі також ідеться про видання, яке загибла дівчинка нібито читала перед смертю, і яке могло прямо чи опосередковано на неї вплинути — місіонерський журнал «Тропинка». 17 січня ця історія отримала продовження у черговому матеріалі «Сегодня»: батьки загиблої дівчинки переконані, що її вбили, й вимагають ексгумації тіла дочки.
А вже невдовзі світські засоби масової інформації сколихнула нова історія. 20 січня «УНІАН-релігії», «Левый берег», «Подробности», «Голос» і ТСН із посиланням на «Сегодня», а 28 січня «Корреспондент» і знову ТСН поширили матеріал про 14-річного мешканця Сімферополя, що подав до суду на власного батька. Останній, як стверджують ЗМІ, є членом якоїсь секти і нав’язував своє віросповідання дитині. Жодне з видань не вказало, до якої конкретно релігійної організації належав батько юнака, проте всі процитували слова хлопця, що його змушували ходити по квартирах і запрошувати незнайомих людей на церковні зібрання, обмежували спілкування з однолітками поза громадою тощо. ЗМІ акцентують на тому, що подібні позови в Україні ще не розглядалися.
30 січня ТСН повідомляє, що в київських школах, попри заборону Держкомрелігії, продовжують читати лекції про шкоду наркотиків у рамках програми «Нарконон», яку пов’язують із недозволеною в Україні організацією саєнтологів. Про те, що подібна ситуація можлива, бо в Україні закони залишають лазівки для сект, говорить один із релігієзнавців, що побажав зберегти анонімність («УНІАН-релігії»). «Коментарі» також поширили матеріал про те, наскільки гостро стоїть проблема із сектами в Києві. Однією з причин виникнення різноманітних сект автор матеріалу називає скруту в країні.
16 січня «УНІАН-релігії» опублікував матеріал «Чи може ув’язнений бути ченцем?», присвячений суперечливій темі постригу довічно ув’язнених у монахи. За інформацією видання «Одигітрія», тюремні монахи належать до неканонічної конфесії РПЦЗ (В-В), а настоятель храму при в’язниці, де відбувається постриг, називає те, що відбувається, «прикрою буфонадою».
Просвітницькі матеріали: російські археологи шукають останки князя Ігоря в Чернігові у Спасо-Преображенському соборі (ВВС), інтерв’ю з директором РІСУ Тарасом Антошевським про сучасні суспільно-релігійні тенденції («День»), інтерв’ю з проректором УКУ Мирославом Мариновичем («Zaxid.net»), якого визнано екуменічною особистістю року за результатами голосування читачів видання «Духовність» («Zaxid.net»), виставка унікальних гуцульських ікон на склі у Львові («Zaxid.net»), виставка різдвяних символів у Тернополі («Україна молода»), в Івано-Франківську розпочався фестиваль духовної музики (УНІАН), у Миколаєві відкрилася виставка іконопису («УНІАН-релігії»), у Тернополі готуються відсвяткувати ювілей Йосипа Сліпого («УНІАН-релігії»).
Церква і влада
ЗМІ цікавили такі теми: Янукович відсвяткував Водохреща («УНІАН-релігії», «Корреспондент», «Дзеркало тижня», «Liga.net», «Главком», «Zaxid.net», «Український тиждень»), офіційне привітання Президента з Богоявленням («УНІАН-релігії», «Главком», «Zaxid.net»), Янукович відвідав храм Святителя Михайла в Києві (УНІАН, «Українська правда» і «Главком»).
18 січня «Левый берег» та «Обком» повідомили про реєстрацію монастиря УПЦ на території резиденції Президента України в Межигір’ї. Матеріал «Обкома» «Монастырь Януковича Блаженного» написаний у традиційному для видання саркастичному стилі. Опосередковано цієї теми стосується й запис у блозі історика та публіциста Володимира Ларцева на сайті «Корреспондент» 19 січня: «Янукович хочет откупиться за воровство Межигорья щедрыми дарами церкви». Про критичне ставлення у суспільстві до показної релігійності перших осіб держави 20 січня пише в авторській колонці на сайті «Українського тижня» журналіст Микола Малуха.
17 січня «Українські новини», «Корреспондент», «Левый берег», «Подробности», «Главком», «Zaxid.net» і ТСН, 18 січня «УНІАН-релігії» та «Український тиждень», 19 січня «Коментарі», 21 січня «Радіо Свобода», 23 січня «Дзеркало тижня», «Коммерсант» і «Kyivpost», 27 січня «Україна молода», 31 січня «Liga.net» і «Українська правда» повідомили про те, що ще 12 січня в Верховній Раді було зареєстровано законопроект, що передбачає виключення зі списку об’єктів, що не підлягають приватизації, Києво-Печерської Лаври, Почаївської Лаври і Кременецького монастиря.
Чимало видань акцентували на тому, що авторами законопроекту є депутати від Партії регіонів, Народної партії, Комуністичної партії України та провладної депутатської групи «Реформи в ім’я майбутнього». Один із авторів законопроекту, депутат Василь Горбаль (Партія регіонів) наголосив, що таким чином буде відновлено право релігійних громад на ці об’єкти. За словами депутата, рішення узгоджене з представниками монастирів і не викликало з їхнього боку жодних заперечень. «Дзеркало тижня» нагадало, що з цим законопроектом збіглося звільнення директорки Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Утім, «Коментарі» в матеріалі «Церкві подарують нерухомість національного значення» наголосили на тому, що це не перша спроба задовольнити апетити Церкви за рахунок держави, нагадавши про ситуацію навколо Десятинної церкви, вимоги УГКЦ повернути деякі землі у Львові, що належали їй до 1946 року, тощо. В інтерв’ю виданню архиєпископ Євстратій (Зоря) нагадав, що в Лаврах діють монастирі УПЦ МП, тому немає підстав говорити, що теперішній юридичний статус заважає їх діяльності. Він уважає цей закон передвиборчим ходом і запевняє, що УПЦ КП буде протестувати проти цього законопроекту. А керівник Департаменту інформації УГКЦ отець Ігор Яців висловив здивування з приводу того, що такий законопроект постав без консультацій із Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій. І в УПЦ КП, і в УГКЦ переконані, що пам’ятки національного значення мають залишатися у власності держави, а про передачу цих об’єктів Церкві можна говорити лише за умови створення Єдиної помісної Церкви.
Також «Дзеркало тижня», «Український тиждень», «Українські новини» та «Корреспондент» повідомили, що на противагу згаданому законопроекту народний депутат Володимир Яворівський (БЮТ-«Батьківщина») зареєстрував законопроект, що забороняє відчужувати об’єкти культурної спадщини на користь релігійних громад. «Комерсант», «Дзеркало тижня», «Zaxid.net» і «Український тиждень» подали думку народного депутата Павла Мовчана, що після ухвалення закону Києво-Печерська Лавра вочевидь перейде у власність Московського Патріархату. Перед виборами це свідчитиме про спробу партії влади заручитися підтримкою вірян УПЦ (МП). «Подарунком Московському Патріархату» назвав законопроект і «Главком». «Радіо Свобода» наголосило на тому, що після передачі до рук УПЦ (МП) ці храми можуть бути закриті для греко-католиків.
Про те, що Національна комісія з регулювання електроенергетики України розглянула звернення глави УПЦ Митрополита Володимира до Прем’єр-міністра України і прийняла рішення, що тарифи на комунальні послуги для Церков не зростуть, 23 січня повідомив сайт «УНІАН-релігії».
За повідомленням Інституту релігійної свободи, при Міністерстві культури України створено Громадську раду для поліпшення державно-конфесійних відносин, до якої увійшли представники низки релігійних організацій — православні, греко- та римо-католики, євангельські християни, іудеї та мусульмани. Про це повідомив сайт «УНІАН-релігії». Також «УНІАН-релігії» поширили інформацію про те, що ПАРЄ закликала боротися з релігійною дискримінацією
Отже, центральною темою 16-31 січня 2012 року можна сміливо назвати засідання Священного Синоду УПЦ — ця подія викликала величезний резонанс у світських ЗМІ, спричинила обговорення, чутки, прогнози і, схоже, не скоро ще стане історією. Чимало уваги приділили ЗМІ звільненню директорів Києво-Печерського історико-культурного заповідника і Софії Київської, а також законопроектові про передачу Церкві ряду об’єктів історико-культурної спадщини. Також великий резонанс викликала тема «сектантства», під каток якої, схоже, ризикують потрапити чимало протестантських Церков. Не можна не відзначити активізацію УПЦ КП і її Предстоятеля, Патріарха Філарета, дотепер менш помітних в інформаційному просторі. Найбільш активно в цей період релігійні теми висвітлювали УНІАН і «Сегодня»; також слід відзначити резонансні матеріали «Коммерсанта» й «Українського тижня».
Підготувала Марина ДОВЖЕНКО
