Проаналізувавши юридичну ситуацію в українському бізнесі, прийдемо до висновку, що християнин не може бути господарником. Тож треба піднімати рух християн, щоби в нас з’явилося відповідне законодавство, яке нам дозволить бути господарниками-християнами.
В Ірпіні, що неподалік Києва, на минулі вихідні відбувся християнський бізнес-форум «Business for Transformation / Бізнес для перетворення суспільства», який зібрав 260 учасників. Його організатори — Асоціації молодих підприємців християн і «Духовне відродження», а також Донецький християнський університет — мріяли про цю подію кілька років. На порядок денний було винесено одне ключове питання: як поєднати християнство і бізнес? У контексті останніх політико-економічних подій в країні воно набуває особливої актуальності.
Очевидно, що захід розпочався з молитви. А слова з Второзаконня, 8:18 «…але щоб пам’ятав Господа Бога твого, бо Він дає тобі набувати багатство» — стали його своєрідним епіграфом.
Президент Альянсу професіоналів християн Ростислав Семіков наголосив, що сьогодні християни здатні реформувати суспільство загалом, а не лише бізнес. «Ми через свою професію можемо стати сіллю і світлом для цього світу, — сказав він. — Медики, педагоги, юристи, підприємці, журналісти — хто, як не ми, понесемо вплив Царства Божого за межі стін наших храмів?! В І ст. н.е. християни трансформували суспільство. Чи нам це під силу нині? Хоча б в межах однієї країни?».
У своїй доповіді «Інвестуючи в зміни. Чи віра стає перетворюючою?» ректор Донецького християнського університету д-р Михайло Черенков ще більше актуалізував це питання. Між іншим, він доречно запропонував розширити категорію людей, причетних до бізнесу. Йдеться не тільки про комерційні, а й про приватні ініціативи. До речі, сам Михайло тут може бути прикладом, адже представляє приватний виш, який живе як бізнес — на його діяльність потрібно повсякчас шукати гроші.
— З Євангелії знаємо, що віра може збагачувати, — розпочав М.Черенков.— У тому сенсі, що надійні основи, хороша мотивація, правильні цінності можуть приносити прибуток, конвертуватися в певний успіх. А чи може і повинна віра не тільки збагатити християнина, його сім’ю, коло друзів, братів і сестер в Христі, а й змінити стан самого суспільства? Тут хочу торкнутися теми етики, про яку так немодно говорити в суспільстві. Мовляв, переможців не судять. Тому ніхто й не хоче відповідати на запитання: як він заробив свій перший мільйон. Однак без етики і моральних основ не змінюватимуться цінності, мислення, запит, врешті, ринок.
— На жаль, багатьох християн духовність поглинула цілковито: вони зайняті спогляданням, містичними практиками і не проявляють особливої зовнішньої активності (благочестиві старці забороняють їм думати про успіх), — продовжив Михайло Черенков. — Так само багатьох бізнесменів бізнес поглинув всеціло. От і виникає парадоксальна ситуація: якась частина людей може бути успішною, а в цілому все виглядає безперспективним. Праведні люди ніяк не впливають на ситуацію. Тому християни повинні стояти у вірі так, щоби вона стала перетворюючою. Мені здається, що в логіці християнського підприємництва є класове співробітництво, коли при збагаченні багатих бідні не стають більш злиденними, а отримують нові можливості: медичну допомогу в клініках для малозабезпечених, іменні стипендії для навчання в хороших університетах, перспективні робочі місця… Іншими словами, логіка християнського бізнесу – це перетворення суспільства, розширення можливостей людей: пропозиція нових інструментів успіху, збільшення купівельної спроможності, розвиток ринку…
Після цієї доповіді прозвучала пропозиція, мовляв, християни повинні діяти за принципом – свій до свого по своє. Тобто, купивши СD в крамниці, де власник – християнин, не переписати його для друзів, а, власне, докупити. Тобто, перефразовуючи відомого українського мецената Євгена Чикаленка, бути християнином до глибини кишені…
Наступний доповідач — президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко продовжив тему християнського підприємництва. А саме йшлося про його призначення, принципи і середовище.
— Дуже рада, що такий форум започаткований, — зауважує викладач економічних дисциплін Київського національного торгово-економічного університету Ольга Романенко. – Хотілося послухати, які виклики стоять перед Україною. Адже треба знати, про що говорити зі студентами тому, що цей дикий капіталізм, який зараз існує в країні, вже довів свою недієздатність. Слід впроваджувати щось інше, можливо, запозичене з котроїсь з європейських економік, додавши до цього запозичення християнські цінності.