Шляхи просування релігійної свободи в усьому світі та захист прав релігійних меншостей – основні проблеми обговорення делегатами конференції. Також центром уваги парламентаріїв та ЗМІ стала промова Федерального Канцлера Німеччини А.Меркель.
Під назвою «Оспорюване право. Захист та заохочення свободи релігії та віросповідання» у Берліні відбулася Друга міжнародна конференція парламентаріїв з питань релігійної свободи. Захід був організований Фондом Конрада Аденауера, Міжнародною групою парламентаріїв з питань свободи релігії або переконань (IPPFoRB) та парламентською фракцією ХДС / ХСС німецького Бундестагу. Профільний форум парламентаріїв пройшов 12-13 вересня в академії ФКА, заключна частина – політична конференція, відкрита для широкої публіки, – 14 вересня у Бундестазі.
Нагадаємо, форум став прямим продовженням Першої конференції парламентаріїв з питань релігійної свободи, яка була проведена у минулому році в Нью-Йорку під назвою «Багатонаціональні зусилля щодо забезпечення свободи релігії або переконань». Міжнародна група (IPPFoRB) – це неформальна мережа парламентаріїв і законодавців з різних країн, утворена у 2014 році в Осло, Норвегія. Метою її діяльності є утвердження в усьому світі фундаментальної свободи – свободи релігії або переконань, як це визначено статтею 18 Загальної Декларації прав людини ООН.
Під час Берлінської конференції працювали разом понад 100 делегатів з 60 країн світу, що належать до різних віросповідань: юдеї, буддисти, індуїсти, мусульмани, єзиди і християни майже усіх конфесій. Український парламент представляв Віктор Єленський, відомий релігієзнавець, голова підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.
Такими словами відкрив міжнародний форум доктор Ганс-Герт Пьоттерінг, голова Фонду Конрада Аденауера, за інформацією офіційного сайту організації. Голова ФКА підкреслив важливість свободи віросповідання і зазначив, що в країнах, де свобода релігії гарантована, суспільства є часто більш мирними і стабільними. «Ми повинні знайти шляхи і засоби зміцнення права людини на свободу віросповідання», – звернувся він до учасників конференції.
У ході обговорення проблем свободи релігії у різних куточках світу делегати неодноразово наголошували, що для просування цього фундаментального права необхідна співпраця та взаємодія самих парламентаріїв. Учасники конференції приділили виняткову увагу ситуаціям з порушенням релігійної свободи в Еритреї, Пакистані, Судані, М'янмі та В'єтнамі.
Особливий резонанс серед делегатів та німецького суспільства викликав виступ у Бундестазі Федерального Канцлера Німеччини Ангели Меркель, який 14 вересня відкрив заключний день роботи широкого політичного форуму. У промові Канцлер відзначила ефективність роботи міжнародної групи парламентаріїв (IPPFoRB), що у короткий термін стала ключовим гравцем у сфері захисту релігійної свободи в світі. Повідомила, що Федеральний уряд підготував і у червні цього року представив Бундестагу першу Доповідь про стан у світі свободи віросповідання і переконань. У звіті наведені приклади того, як державні та недержавні суб'єкти в ряді країн світу нехтують цим фундаментальним правом людини.
Пані Меркель наголосила, що німецький уряд здійснює не тільки аналіз релігійної ситуації в світі, але й на практиці, в сфері зовнішньої політики і міжнародного співробітництва, сприяє утвердженню релігійної свободи. В першу чергу, це відбувається у співпраці з країнами-членами ЄС, у спільній діяльності в межах ОБСЄ, у двосторонніх відносинах з Китаєм, Іраном, Пакистаном та іншими країнами. Значна частина докладу Канцлера стосувалася національних релігійних реалій та шляхів подолання проблем зі свободою релігії у сучасній Німеччині.
«У нас, в Німеччині, свобода віросповідання користується конституційним захистом. Разом з іншими свободами Основного закону – це ядро того, що становить нашу країну, і те, що є для нас святим. Я маю на увазі наше ліберальне співробітництво, засноване на повазі до людської гідності», – підкреслила Канцлер.
Голова уряду зауважила, що в останні десятиліття Німеччина стала етнічно, культурно й світоглядно різноманітною. Питання релігійної свободи загострилося з минулого року, так як багато біженців з Близького Сходу шукають безпеки у країні. Згадала соціологічні дослідження, згідно з результатами яких, переважна більшість біженців якраз особливо цінують в Німеччині терпимість і свободу віросповідання.
«Багато біженців прибувають з країн з обмеженою свободою релігії. На їх батьківщині заборонено те, що є самоочевидним для нас кожен день. На їх вітчизні, на жаль, також є занадто очевидним антисемітизм і ненависть до Ізраїлю. Зрозуміло, що єврейські громади в нашій країні через велику кількість біженців також висловлюють свої тривоги. Ми повинні спільно прийняти це дуже серйозно», – оцінює існуючу загрозу керівниця держави.
Разом з тим, Федеральний Канцлер стає на захист прав релігійної меншості. Наголошує, що завжди потрібно показувати важливість релігійної свободи, навіть тоді, коли релігійно мотивована поведінка здається дивною, з нашої точки зору. На її думку, свобода віросповідання передбачає для кожного «можливість висловити свою віру публічно і узгодити свою поведінку з релігійними вченнями і традиціями». У сучасному німецькому контексті це стосується, в першу чергу, проблеми повного вуалювання мусульманських жінок – носіння паранджі у публічних місцях. Пані Меркель має помірковану позицію з цього приводу. «Права на свободу захищають також свободу бути іншим, ніж таким, як це собі уявляє або бажає більшість», – зазначила вона у своєму виступі.
«Я вважаю носіння паранджі великою перешкодою в інтеграції. З цього я не роблю секрету. Тому що, коли обличчя залишається прихованим, можливості впізнавання і оцінювання особистості сильно обмежені». Однак, робить акцент, що обмеження свободи віросповідання можуть виникнути тільки на підставі Конституції. «На цій основі, ми покладаємося у питанні заборони повного вуалювання обличчя на те, щоб зробити точні приписи для тих сфер, в яких носіння паранджі є недозволеним, наприклад, – на державній службі або в суді», – узагальнює своє бачення проблеми.
За словами пані Меркель, релігійна освіта має важливе значення для впевненості у собі особистості, а також шанобливого співіснування релігій у суспільстві. Відповідно держава повинна створювати умови для належної релігійної освіти. Вона зазначає: «З одного боку, нам потрібні теологічні факультети, інститути та центри в університетах. Пастори, рабини, імами або вчителі Закону Божого є просвітителями. Їх освіта суттєво визначає якість їх роботи з релігійного навчання. З іншого боку, ми потребуємо простору для передачі змісту віросповідань. Я підтримую конфесійне викладання Закону Божого у школах, як це передбачено у більшості федеральних земель Німеччини, – також все більше для мусульманських дітей».
Канцлер стверджує, що віросповідна обізнаність допомагає людині приймати зрілі рішення в своєму житті, а також впевнено взаємодіяти з іншими релігіями, вчитися розуміти та поважати їх. «Я твердо переконана в цьому: чим краще релігійна освіта, тим є більш обґрунтований діалог між релігійними громадами і тим більше взаємне розуміння».
Сучасні суспільства – це суспільства різноманітності, де поряд живуть і взаємодіють люди різних релігій і переконань. Як підкреслює у своїй промові пані Меркель, «різноманітність на практиці є логічним наслідком свободи», фундаментом якої є право на свободу совісті та свободу віросповідання. Канцлер застерегла від прийняття історично застарілих рішень, спрямованих на усунення небажаної релігійної різноманітності, та наполегливо порекомендувала «вивчати питання релігійної свободи і свободи совісті на прикладах з історії».
Федеральний Канцлер Ангела Меркель провела історичні паралелі між утисками на релігійному ґрунті сьогодні і релігійною дискримінацією у минулому. Наголосила: «Міграція з релігійних причин – це історія страждань. … Все це сталося тільки з однієї причини: через відсутність релігійної свободи». Далі зауважила стосовно релігійної ситуації в Німеччині: «Іноді я спостерігаю теж свого роду самоцензуру релігійних меншин, до якої вдаються, аби не привертати до себе увагу у цій країні і не жити постійно в конфлікті, що мені завжди особливо болить».
Наприкінці промови пані Меркель згадала давню німецьку традицію співпраці з християнськими церквами. Вони мають контакти по всьому світу та виступають у ролі послів християнства. «Але саме вони також є послами релігійної свободи – права, яке бере свій початок від неподільної гідності людини, що покликана, відповідно до християнського розуміння, бути свобідною».
Провідні німецькі видання висвітлювали хід Другої міжнародної конференції парламентаріїв з питань свободи релігії у Берліні та проблеми, порушені у доповіді Федерального Канцлера Ангели Меркель. Чи не найбільший резонанс у ЗМІ викликало питання про загрозу мусульманського антисемітизму. Приміром, «Deutschlandfunk» наводить з цього приводу точку зору президента Центральної ради євреїв Німеччини Йозефа Шустера. Він ще у червні зазначав, що вороже ставлення до євреїв є притаманним не тільки біженцям. Вже зараз серед молодих мусульман у Німеччині спостерігається досить яскраво виражений антисемітизм.
Активно обговорюється стримана позиція Канцлера щодо повної заборони носіння паранджі, де вона наполегливо захищає право на релігійну свободу мусульманської меншості. Наприклад, цьому присвячені публікації на шпальтах «Deutsche Welle», Spiegel-Online та багатьох інших виданнях.
Також розглядається питання про релігійну освіту як засіб інтеграції мусульманських біженців в німецьке суспільство.
Світлини: www.cducsu.de; www.kas.de