Священник Православної церкви України (ПЦУ) із Чернігова, білорус за походженням Євген Орда майже місяць провів у російському полоні. Чернігівці знають Євгена Орду, як активного помічника нашим військовим і добровольцям, ще з 2014-го року. Так, у серпні 2017-го він здійснив свою 100-ту поїздку на фронт. Речова допомога від тоді благочинного Катерининського храму у Чернігові йшла на сотні тон. Військовий капелан та волонтер Євген Орда і досі передає допомогу військовим, в одну з недавніх своїх поїздок він узяв медичне спорядження від Червоного хреста, яке йому надав Владислав Кухарь, очільник 2-ї міської лікарні.
Джерело: DW / Портал Чернігова
Євген Орда потрапив у російський полон на початку березня – приїхав, за його словами, провести похорон у селі Іванівка неподалік Чернігова, у той час, коли туди увійшли російські війська. Про те, що довелося пережити йому самому і що відбувалося у захоплених українських селах, Орда розповів виданню DW.
Євгену Орді сорок вісім років, понад двадцять із них він священник. Служив у Чернігівському Кафедральному Соборі Великомучениці Катерини, потім у Церкві Іоанна Воїна, яку сам і збудував, був капеланом у різних українських військових підрозділах.
"Я народився в Росії, але з дитинства живу у Чернігові, сам – етнічний білорус, мої предки із Західної Білорусі", – каже отець Євген. Також він з'ясував, що є родичем відомого білоруського та польського художника, літератора та композитора ХІХ століття Наполеона Орди.
Чимало рідних у Євгена та в сучасній Білорусі, переважно у Гомелі та Гомельській області. Щоправда, з ними він давно не бачився: за те, що священник возив на Донбас гуманітарну допомогу українським військовим, білоруська влада у 2015 році заборонила йому в'їзд на територію РБ.
Незважаючи на те, що отець Євген служив капеланом у Нацгвардії України, він зізнається, що до останнього не вірив у можливість повномасштабної війни Росії з Україною. 4 березня Орду попросили провести похорон мешканки села Іванівка, що неподалік Чернігова. Там була й родина отця Євгена. "Поки був на цвинтарі, бачив, як росіяни обстрілювали українські позиції, як пролітали міни", – згадує священник.
На цвинтарі він зняв і викинув військову форму, що була під рясою, спалив у кадилі військові документи. "Повернувся до будинку, в якому зупинявся, щоб забрати свої речі, там уже сиділи російські танкісти. З-під ряси вони побачили берці, мене одразу закинули до підвалу, де вже було двадцять чоловік у військовій формі", – продовжує співрозмовник.
Упродовж восьми днів Євгена Орду, за його словами, водили на допити, били, вимагали, щоб він зізнався, що є українським військовим.
"Мене мордували вісім днів: виводили у двір, наставляли автомат, кулаком били в хрест на грудях, руки викручували, одягали на голову мішок, обливали водою. Я був близький до того, щоб уже сказати, що я військовий, але мешканці села та місцевий священник, чия церква належала до Московського патріархату, врятували мене, сказали, що я священник. Після цього мене вже кинули у підвал, у якому сиділи цивільні, зокрема моя сім'я", – продовжує Орда. І зазначає, що тих, хто був у військовій формі чи зізнавався у тому, що він військовий, росіяни кудись забирали. Більше їх не бачили.
Отець Євген стверджує, що російські військові вбивали у селі цивільних. За його словами, тільки в Іванівці, як йому розповідали, було вбито восьмеро людей: "Ходили по хатах, шукали долари, хтось віддавав тисячу-дві, а в одній сім'ї сказали, що у них немає грошей, то вони (російські військові. – Ред.) почали шукати, знайшли 20 тисяч доларів, господарів вивели та розстріляли у дворі. Розстрілювали тих, у кого вдома знаходили військову форму або якісь її елементи. У місцевого жителя знайшли протитанкову міну в дворі, його теж розстріляли, тому що думали, що він партизан".
Також Орда стверджує, що награбоване в селі росіяни вивозили фурами: «Вони причепилися до моїх берців. Я священник в берцях, а у них такі не у всіх офіцерів були, ходили в гумових чи кирзових чоботах. Коли відступали, вивозили цілі фури, забиті одягом, взуттям, плазмовими телевізорами."
Після відходу російських військових із Іванівки першими туди змогли потрапити волонтери, вони вивезли місцевих мешканців до Рівного. За кілька днів до села увійшла українська армія. Священик каже, що в Іванівці та прилеглих селах під час обстрілів загинули мирні жителі, спочатку їх ховали у дворах, потім перезахоронювали на цвинтарі.
Після місяця у полоні Орда потрапив до лікарні, потім його комісували, священик повернувся до Чернігова, відновлює після обстрілу храм Іоанна Воїна. "Чернігів був в оточенні майже 30 днів, але його не взяли, хоч сильно поруйнували. Місто нехай і не дуже україномовне, але дуже патріотичне. Воно точно вистоїть", – впевнений Євген Орда.