Святкування Різдва Христового у Львові

01.01.2012, 12:50
Святкування Різдва Христового у Львові - фото 1

Різдво Христове є одним з найбільших християнських свят, котре має свої традиції відзначення. Більшість відомих для українців звичаїв святкування Різдва були пов’язані з сільським простором. В межах міста, відповідно до стилю життя, вони дещо трансформувалися, а також появилися нові, урбаністичні традиції святкування Різдва, здебільшого запозичені зі Заходу.

Різдво Христове є одним з найбільших християнських свят, котре має свої традиції відзначення. Більшість відомих для українців звичаїв святкування Різдва були пов’язані з сільським простором. В межах міста, відповідно до стилю життя, вони дещо трансформувалися, а також появилися нові, урбаністичні традиції святкування Різдва, здебільшого запозичені зі Заходу.

У Львові, який за останні понад 20 років став загальноукраїнським популяризатором різдв’яного святкування, поєдналися традиційні форми з новітніми урбаністичними. Отже, святкування Різдва у місті почалося з запалювання новорічної ялинки на проспекті Свободи перед театром опери та балету, яке відбулося на свято св. Миколая, 19 грудня. Достатньо вдалий день обраний організаторами, бо Миколай-Чудотворець напевно називається так не тільки через безліч вчинених ним чуд, але і через те, що він вміє створювати чудовий настрій у людей. Цьогоріч він «запалив» ялинку, котра почала створювати позитивний настрій всім, хто її бачив, впроваджуючи нас у передчуття народження Ісуса. Особлива цього річ ялинка ще й тим, що вона своїми прикрасами пов’язана з цьогорічною ватиканською ялинкою, привезеною з України. На львівській ялинці є різдвяні іграшки, благословенні Папою, а також 4 великих ангели з трубами, котрі звіщають на всі сторони світу про народження Христа і запрошують гостей до Львова.

Ялинка у Львові

А вже 23 грудня перед входом до Ратуші була встановлена різдвяна шопка, спеціально перед святкуванням Різдва за Григоріанським календарем. В шопці ми бачимо величезні скульптурні постаті різдвяних героїв: Святе Сімейство, волхви, пастушки зі звірями. 

Шопка

У переддень Різдва за Юліанським календарем за давньою українською традицією будуть встановлювати Дідуха. Його виготовляли з немолоченого пшеничного чи житнього снопа. Колись з ним обходили всю господу і ставили на почесне місце під образами. У Львові стало традицією урочисто нести Дідуха від Ратуші, де засідає міська влада, до проспекту Свободи, таким чином також процесія на чолі з міським головою обходять частину міської «господи» і ставить Дідуха на головний проспект міста (почесне місце). Цей захід супроводжується багатьма дітьми з маленькими дідухами, а також колядуваннями з віншуваннями.

Дідух

Велика Коляда, світлина зі сайту www.thisisukraine.orgНа саме свято Різдва Христового 7-го січня будуть відбуватися традиційні українські різдвяні дійства: львів’яни і гості колядками, піснями прославлятимуть народження Христа. У цей день у храмі Пресвятої Євхаристії (колишньому Домініканському костелі), розпочнеться Різдвяний фестиваль «Велика коляда», що стане вже тринадцятим за час його проведення. Цьогоріч у фестивалі візьмуть участь хорові, автентичні, фольклорні, духові та інструментальні колективи. Сам же фестиваль має на меті глибше пізнання та популяризацію різдвяних традицій з усіх куточків України. Цього року організатори заохочують учасників до виконання колядок, щедрівок, віншувань та інших різдвяних творів Гуцульщини. Минулого року регіоном, колядки з якого виконували, була Лемківщина. Апогеєм фестивалю стане заключний гала-концерт, який відбудеться 29 січня, під час якого лунатимуть колядки у виконанні зведеного хору найкращих колективів фестивалю.

Яке ж різдвяне свято без традиційних великих саморобних зірок і вертепних дійств, тому 7-го січня у Музеї народної архітектури та побуту (вул. Чернеча гора, 1) стартує фестиваль «Спалах Різдвяної звізди», який відроджує традицію виготовлення великих Різдвяних звізд (1,5–2 м в діаметрі). Продовжиться фестиваль 8 січня вже на центральних вулицях міста, коли відбудеться святкова хода звіздарів, колядників та учасників вертепного дійства.

Звіздарі

В цей же день вулиці Львова заполонять вертепи, адже тут відбуватиметься Фестиваль вертепів. Вони організують урочисту ходу, в якій візьмуть участь дитячі, молодіжні та дорослі колективи, для того, щоб протягом двох днів виступити на головній сцені міста біля новорічної ялинки.

Вертеп

Закінчиться святкування різдвяного періоду свят спільним водосвяттям біля Ратуші, яке проведуть представники різних Церков. Таким чином об’єднуються навколо цього дійства християни різних конфесій, котрі понесуть освячену на площі Ринок воду для того, щоб покропити свої оселі

 Водосвяття, світлина зі сайту zik.com.ua

Поруч з тим, до Львова прийшла західноєвропейська традиція передріздв’яних ярмарок, як найбільш видимий елемент урбаністичного приготування і святкування Різдва. Такий ярмарок уже в третє відкрили у Львові 10-го грудня. Підтвердженням комерційності проекту може слугувати факт того, що з самого початку на ньому лунає гучна музика, продаються ковбаски з гарячим вином, не зовсім відповідні у час передріздвяного посту.

Різдвяний Ярмарок

Ще одним «комерційним святом» є свято пампуха, котре чомусь в афішах названо головним святом Різдва —  виявляється головне у Різдві не зустріч з Христом, а можливість якнайбільше наїстися пампухів різних гатунків. Звичайно, ніхто не заперечує смакоти цих різдвяних наїдків, але очевидною є мета заробітку на них під різдвяний настрій людей.

Свято Пампуха, світлина зі сайту www.lviv.travel

Ще одним цікавим дійством під час святкування Різдва у Львові буде вже вдруге «Рок коляда», яка буде проходити 12-14 січня у Хмільному домі Роберта Джонса. Ця акція має у своєму вияві мистецьке поєднання сучасного і минулого, традиції та експерименту, домашнього затишку і публічного святкування.

Рок-коляда

Також у цей час в різних музейних залах міста проходять виставки, проводяться майстеркласи та інші мистецькі заходи, пов’язані зі святом.

Хочеться побажати всім читачам, щоб святкові заходи, котрі ви будете відвідувати у Львові, подарували Вам дійсне відчуття свята Різдва Христового.

Михайло КОБРИН