У Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, яка зараз перебуває на шляху об’єднання з УГКЦ, намагаються відібрати Свято-Дмитрівський храм, який розташований в обласному центрі.
Про це своєму блозі написав архиєпископ Ігор (Ісіченко).
«30 березня 2020 р. колишній перший заступник голови Харківської обласної адміністрації Анатолій Здоровий вирушає до єпископа Харківського ПЦУ Митрофана Бутинського з пропозицією захопити Свято-Дмитрівський храм Харкова, аби не дати його громаді перейти до УГКЦ», - написав єрарх.
За словами архиєпископа, у минулому Анатолій Здоровий відзначався «нав’язливим пропагуванням УПЦ КП, сполучаючи його з вищою мірою цинічним ставленням до християнської віри та печерним антисемітизмом». Від 1992 р. він виявляв послідовно вороже ставлення до УАПЦ. А єпископ Митрофан починав свою церковну кар’єру таки в УАПЦ.
Архиєпископ Ігор повідомив, що того ж дня колишній священик Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ Олег Козубов зателефонував до настоятеля Свято-Юріївської парафії м. Полтави о. Ігоря Литвина та запропонував йому перейти до ПЦУ на будь-яких засадах.
Наступного дня інший колишній священик УАПЦ Дмитро Романків приїхав до настоятеля Свято-Дмитрівської парафії Харкова о. Віталія Зубака, агітуючи того перейти з громадою до ПЦУ на засадах ставропігії.
«І Олег Козубов, і Дмитро Романків прийняли свячення від архиєрея УАПЦ, позиції якого вони тепер намагаються протистояти. Їм без жодних перешкод було видано відпускні грамоти, а очолювані ними громади мирно відпущено до іншої юрисдикції. Однак цього видається замало. Адже принципова позиція священиків, що зберегли віру в ідеали УАПЦ й послідовно дотримувалися її, виглядає для відступників постійним докором сумління. Та й не може не пригадуватися солідна допомога, яку кожному зі зрадливих священиків надавали парафіяни харківської громади. Тож вказівки схованого за лаштунками синедріону штовхають їх, аби й собі прийти до колишніх співбратів із Юдиним поцілунком», - зазначив архиєпископ Ігор (Ісіченко).
Нагадаємо, у 2015 році Харківсько-Полтавська єпархія вирішила об’єднатися з УГКЦ.
Як пояснює архиєпископ Ісіченко, до цього вона йшла довгі роки, опиняючись самотньою в протистоянні кримінальним елементам, що проривалися до управління київським центром УАПЦ.
«Але 2015 р. стало очевидним, що шанси на відродження УАПЦ вичерпані, а перед православною спільнотою відкривається сумна перспектива дублювання Московського Патріархату в українській версії. Тоді й тільки тоді Харківсько-Полтавська єпархія визнала єдиною можливістю збереження здорових тенденцій її розвитку поєднання з УГКЦ. Розпочатий на ХХV єпархіальному Соборі 1 квітня 2015 р. шлях підсумував ХХХІ єпархіальний Собор 18 березня 2020 р. Цей Собор абсолютною більшістю голосів ухвалив рішення про самоліквідацію єпархії та приєднання її установ і громад до УГКЦ».