Цього року Покрову в Києві святкували з розмахом, але найцікавіше, мабуть, було в Мамаєвій слободі. Уявити собі важко, що зовсім недалеко від центру столиці розташувалася справжня козацька Січ.
Покрова — свято давньоукраїнське, храмовий праздник запорізьких козаків. Вони будували багато Покровських храмів, шанували ікони Покрови. Пізніше свято Покрови Пресвятої Богородиці стало днем створення Української повстанської армії. Взагалі, свято має дуже глибоку історію на теренах нашої держави.
Тож і цього року Покрову в Києві святкували з розмахом, але найцікавіше, мабуть, було в Мамаєвій слободі. Уявити собі важко, що зовсім недалеко від центру столиці розташувалася справжня козацька Січ. Дійсно справжня: з церквою, куренями та клейнодами. Таке собі козацьке селище посеред мегаполісу. Описувати красу Слободи можна до нескінченності. Найбільше, що в цьому комплексі вражає, так це майже стовідсоткова автентичність та, звісно, розташування – в мальовничому куточку столиці, на пагорбах серед лісу, біля річки.
З самого ранку в Слобідській церкві почалися передзвони. Враження важко описати. Так не звучать дзвони навіть у Михайлівському соборі. Потужний, чистий звук заполонив все довкола. Люди потяглися на святкове богослужіння та проповідь. Церква на території комплексу не дуже то й маленька, але й не велика. Тому на кінець проповіді в храмі було вже не проштовхнутись. Священик розповів про важливість та вагомість цього свята для України, про його історію, про суть святкування.
Після церкви люди вийшли на центральний майдан, де вже все було готово для святкування. Куліш зварено, клейноди поставлено, чай розлито. Чай, до речі, був актуальним. На вулиці дуже холодно, ще й дощ поливав – землю покривав. На центральній площі – свято, обід і безліч народних сувенірів, до того ж всі бажаючи могли сфотографуватися з козаком, чи самому спробувати козаком стати.
Та все ж таки це було свято школярів. Їх навезли до Мамаєвої слободи певно з усього Києва. І перше, що ця вся братія зробила, так це купила сопілки в сувенірних магазинчиках. Ви колись чули, як сопілкова какофонія заглушає церковні дзвони? Думаєте, це неможливо? Для наших українських дітей немає неможливого. Знаєте, така кількість дітей, що з світлими, добрими очима ганяла Слободою, є дуже добрим чинником. Для цих діточок Покрова стане святом на все життя. Для них не треба буде відновлювати традиції. Для них це є традицією, яку вони пронесуть через все життя.
Дітей нагодували гарбузовою кашею з квасом, їм дали постукати в клейноди, показали народні вироби, дали можливість купити «чарівну свічечку» й поставити її у церкві. Для відновлення традицій не обов’язково потрібні багатомільйонні інвестиції чи закордонні PR-агенції, треба просто хотіти щось зробити і любити Україну.
Історія святкування Покрови в Україні нараховує вже майже десять віків. І незважаючи на тимчасове забуття, комплекс Мамаєва слобода відновлює питомі українські традиції та вчать любити Україну.