Святоуспенська Лавра в Уневі крізь віки та об’єктив фотоапарата
Видавництво «Свічадо» цьогоріч потішило своїх читачів фотоальбомом «Святоуспенська Лавра в Уневі». Видання відкриває читачам світ Святоуспенської Лаври УГКЦ та її монашества студійського уставу. Цей стародавній монастир Святоуспенська Унівська Лавра стоїть на межі Перемишлянського і Золочівського районів на Львівщині, за селом Унів. Сьогодні Унівська Лавра має особливий статус Ставропігійського монастиря (монастир, що підпорядкований безпосередньо Патріархові).
Книга «Святоуспенська Лавра в Уневі» є хорошим введенням у історію Святоуспенської Лаври: від початків до сьогодення. На початку фотоальбому вміщено історію монашої обителі українською та англійською мовами.
Щоб краще розповісти про історію монастиря у книзі представленні світлини, які розповідають про чернече життя в Уневі у ХІ-XVII століттях та Унівський монастир у XVII-ХІХ століттях. Завдяки цим фотографічним свідченням читач може оцінити зміни та здобутки монашої обителі поглянути сучасними очима, наприклад, на стародруки Унівської друкарні XVIII століття та світлини, які розповідають про руїну новітнього часу (час переслідування УГКЦ).
Нині в цій Святоуспенській Лаврі в Уневі щодня моляться, працюють, здійснюють чернечий подвиг близько 35 ченців. Тому у книзі представленні фотознімки і з сучасного життя монахів-студитів, святкувань празників, фотографії з прочанського життя та паломництва самих монахів. Ще видання збагачене світлинами святинь Унівської Лаври.
Маловідомим є те, що Унівський монастир – один із найдавніших на Русі. Він має статус лаври, тобто великої («лаврос» у перекладі з грецької означає: широкий, велелюдний), а радше – важливої монашої спільноти.
Археологічні розкопки, які від 1998 року проводили фахівці, дають підставу стверджувати, що існування монаршого життя на самій Чернечій горі в Уневі припадає на ХІ-ХІІ ст. Натомість заснування монастиря біля підніжжя Чернечої гори датоване ХIV ст.
Згідно з давньою оповіддю, лицар Олександр Ванько Лагодовський, який мав хворі ноги, побачив уві сні Матір Божу, яка промовила до нього: «Їдь звідси на схід сонця, там знайдеш у глибокому ярі криницю. А коли водою з тієї криниці обмиєш ноги, то одужаєш!» Лицар виконав це і одужав. На цьому місці Лагодовський спорудив храм Успення Пресвятої Богородиці та побудував монастир. Як зазначено в книзі, цілком ймовірно, що на той час, коли лицар віднайшов цілюще джерело, давній монастир був зруйнований.
З 30-х років XVII ст. Унівська обитель переживала не найкращі часи. Після татарської атаки ченці звернулись за допомогою до людей. Помічником у захисті був Олександр Шептицький. Як зазначено у книзі, саме відтоді давній рід Шептицьких почав відігравати значну роль у житті монастиря. У 1668 році архимандритом Унівської обителі був Варлаам Шептицький, який розпочав відбудовувати монастир, знову перетворивши його на оборонну твердиню. А у 1713 році архимандритом монастиря стає Атанасій Шептицький. Вагомий внесок у розвиток студійського чернецтва зробив настоятель та ігумен монастиря архимандрит Климентій (Казимир-Марія граф Шептицький) та сам митрополит Андрей Шептицький надавав підтримку студійському монашеству у добрих справах.
«Упродовж усієї нелегкої історії Лаври ця монаша обитель завжди була особливим місцем божої благодаті, подвижництва і святості. Нині Унівська Лавра із статусом Ставропігійського монастиря – одна з духовних фортець, куди звідусіль приїздять паломники, аби серед молитовного співу та особливої тиші відновити і зміцнити свої душі для плекання Божого Царства вже тут і тепер», – йдеться у вступній статті до книги.
Слід нагадати, що студійське чернецтво дало УГКЦ у ХХ ст. двох новомучеників: Леотія (Леонтій (Леонід) Фьодоров, екзарх греко-католиків у Росії) і Клементія (архимандрит Климентій (Казимир-Марія Шептицький), яких Папа Іван Павло ІІ під час візиту в Україну 2001 року проголосив блаженними.
Сьогодні Лавра стала паломницьким центром, де вірні можуть взяти участь у Богослужіннях, приступити до Таїнства Покаяння та поклонитись іконі Унівської Богородиці. Двічі на рік здійснюють паломництво до Лаври. Триденна серпнева проща відбувається напередодні празника Успення Пресвятої Богородиці. Така традиція існує ще з 1991 року. А травнева або як її ще називають молодіжна проща до Унева відбувається у третю неділю травня, коли визначено вшанування чудотворної ікони Унівської Пресвятої Богородиці (її ініціювало Товариство українських студентів-католиків «Обнова»).
Тож фотоальбом «Святоуспенська Лавра в Уневі» допоможе більше дізнатись про історію одного із найдавніших монастирів Русі-України та краще пізнати монаше життя цієї духовної фортеці.
Наталя ЮРАХ
