“Ті, що перейшли, мають покаятися”. Репортаж з останньої церкви МП у Коломиї
-
ультура Триває один з наймасштабніших ко
“Дзеркало медіа” відвідало службу в останньому храмі Московського патріархату у Коломиї – ікони Божої Матері “Всецариця” та поспілкувалося з настоятелем.
Чому не переходять в новостворену українську церкву? Яке ставлення до тих парафіян, що змінили своє підпорядкування? Та чому серед символіки в храмі – двоголовий орел?
Сюди далеко і незручно добиратися, поряд дуже шумна об’їзна дорога, а саме приміщення церкви, розташованої між Королівкою та Ценявою, зовсім невелике.
Тим не менше, для вірян Української православної церкви Московського патріархату – це останнє пристанище у Коломиї.
На Коломийщині є ще два храми, які підпорядковують МП, – у Гвіздці та Отинії, і ще один чоловічий монастир у селі Баб’янка.
Віряни церкви у Коломиї не називають себе “Московським патріархатом”.
“Ми просто Українська Православна церква. В 1990 році Патріарх Московський Алексій дарував Київському митрополитові “Грамоту”, згідно з якою екзархат перетворювався на Українську Православну Церкву. Ми автономна церква”.
Говоримо з настоятелем храму ікони Матері Божої Всецариці Георгієм.
Попередньо простоявши на службі і перечекавши, поки з десяток людей сповідалися. Ми спитали в кількох прихожан, чи не проти поспілкуватися з пресою, але отримали тільки заперечне похитування головою. Заради справедливості і сам настоятель не дуже охоче дає інтерв’ю.
“Ну а для чого? Ви потім однаково напишете те, що захочете. Ви ж не спитали дозволу, знімали на території… Ми не хочемо провокацій ніяких. Ми собі спокійно служимо, нікому не заважаємо”.
Поки розмовляємо, помічаємо двоголового орла на церковному інверторі.
“Ну от бачите? Зараз припишете нам, що от навіть російський герб в церкві. Я привіз ці лампадки з Греції, з Афону. Двоголовий орел – це герб Візантії. І зараз він не тільки в Росії, а й у Сербії, Албанії. Не проводьте паралелі”, – стверджує о. Георгій.
Настоятель каже, що не хоче коментувати “політику”, якою вважає нібито конфлікти, що “періодично виникають на релігійному підґрунті в країні”.
“Ми не москалі! Ми такі самі українці. Я ж говорю з вами українською, але і російської не цураюся, і думаю, що багато мов знати потрібно. Наша паства нормально собі існує. Сьогодні мало людей, прийдіть в інший день”, – каже настоятель храму, проте з настрою розмови розуміємо, що відвідувачів поменшало.
“Ви можете змінити собі маму? От в один день сказати, що якась жінка вам більше підходить для цієї ролі? Ні? От і я не можу змінити вірі. Я клятву давав, як я можу перейти тепер кудись! А ті люди, що перейшли – мають покаятися”, – відповідає нам отець Георгій.
Поки ми розмовляли, церква вже майже спорожніла. Прихожани пороз’їжджалися по домівках. Сюди, за словами Георгія, люди приходять, “щоб зцілитися”. Священик показує ікону Діви Марії та каже, що “десятки вірян позбулися хвороб, молячись в цьому храмі”.
“Люди ходять молитися Богу, бо вони знають, що в нашій церкві є Бог”, – цією фразою священик завершує розмову з нами.
Нагадаємо, 13 січня, під час Служби Божої у Миколаєво-Успенському соборі у Коломиї, який належав Московському патріархату, вперше молилися за патріарха Константинопольського Варфоломія і митрополита Київського Епіфанія, а не, як традиційно, за Кіріла і Онуфрія.
Того ж дня митрополит Олександр Драбинко повідомив, що Миколаєво-Успенський собор Коломиї з кліриками та паствою приєднався до Православної Церкви України.
Пізніше настоятель Миколаєво-Успенського собору Микола Сметанюк прокоментував рішення переходу до ПЦУ.
