10 травня 2017 року американська дослідницька компанія Pew Research Centre опублікувала результати масштабного дослідження національної та релігійної приналежності мешканців країн Центральної та Східної Європи.
10 травня 2017 року американська дослідницька компанія Pew Research Centre опублікувала результати масштабного дослідження національної та релігійної приналежності мешканців країн Центральної та Східної Європи.
Дослідження фіксує, що релігія стала вагомим чинником суспільних процесів в тих країнах, де радянська влада вчиняла репресії. Так, в пострадянських країнах радикально збільшилася кількість православних, за рахунок скорочення нерелігійних людей. Всі 18 країн, в яких проводилося дослідження, розділилися на 4 групи: православні (Молдова, Греція, Вірменія, Грузія, Сербія, Румунія, Україна, Болгарія, Білорусь та Росія), католицькі (Польща, Хорватія, Литва та Угорщина), Мультирелігійні (Естонія, Боснія, Латвія) та слабо релігійна Чехія. Ми представляємо топ 10 найцікавіших фактів з цього дослідження.
1. Православних стало більше, а католиків менше
За період від падіння комунізму і до сьогодні різко зросла кількість православних. Так в Україні та Росії їх стало майже вдвічі більше, ніж за радянської влади. Однак кількість католиків навпаки зменшилась. Пояснюється це тим, що в країнах з переважно православним населенням релігію забороняли, а з падінням комунізму люди отримали можливість вільно сповідувати власні погляди. В католицьких країнах цього не було в такому масштабі, а більшу роль тут зіграли західноєвропейські процеси секуляризації. Найбільш масштабними виявилися зміни у Чехії, де кількість католиків впала більш ніж у двічі, а сама країна є найменш релігійною в Європі.
2. Католики релігійніші за православних.
В середньому віруючі-католики ходять до церкви кожної неділі частіше за православних — 25% проти 10. Цікавим прикладом тут є Україна, де в середньому 12% православних відвідують церкву кожного тижня, а серед католиків (у т.ч. греко-католиків) таких аж 43%. Характерно, що ці цифри співпадають з даними, що надає Центр Разумкова.
3. У православних віра важливіша для національної ідентичності
Серед православних поширено твердження, що для того, щоби бути «істинним» росіянином/греком/грузином, треба бути православним. Серед католиків такі уявлення існують, але не є вельми популярними, хіба що в поляків. Ще менша прив’язка релігії до національності у Західній Європі.
Цікаво, що чверть російських мусульман вважає, що для того, щоби бути «істинним» росіянином, треба бути… вірним РПЦ.
4. Католики не сильно прагнуть державної підтримки
У більшості православних країнах населення вважає за необхідне державне фінансування Церкви. При чому кількість таких людей в декілька разів більша, ніж власне тих, хто постійно ходить до церкви. Серед католиків тенденція зворотна. Людей, які постійно відвідують церкви, більше, ніж тих, хто хоче для церкви державної підтримки.
Цікаво, що половина російських мусульман вважають за потрібне державне фінансування РПЦ.
5. Більшість православних бачать Росію необхідним лідером
Прикро, але факт, однак більшість населення в православних країнах вважать Росію необхідним лідером у протистоянні із Заходом. Серед цих країн сама Росія, Білорусь, Сербія та Вірменія. В Україні ж православних з такими поглядами 22%.
Також багато людей вважають, що Росія має захищати православних за межами своєї території. Таких найбільше всього у Вірменії (79%) та Сербії (74%). Найменше в Україні (38%).
6. Патріарха Кирила підтримують лише віруючі РПЦ
Патріарха Кирила вважають головою всіх православних більшість віруючих в країнах, де домінуючою є сама ж РПЦ: Росії, Естонії, Латвії, Білорусі та Молдові. В Сербії, Румунії, Грузії та Болгарії довірою користуються предстоятелі цих помісних Церков. Лише у Вірменії Патріарх Кирил має таку саму підтримку, як і Католикос усіх вірмен Гарегин II. Цікаво, що по Україні наведені сумарні дані відповідей: "Патріарх або Митрополит Київський". Це цілком співпадає з дослідженнями українськихцентрів, про які писала РІСУ.
7. Консервативні погляди більш притаманні православним
Православні (84%) більш негативно, ніж католики (59%), ставляться до гомосексуальності та до одностатевих шлюбів. В той же час патріархальну родину та підкорення дружини чоловікові розділяє в середньому 42% православних та лишень чверть католиків.
8. Пострадянські православні ностальгують за СРСР
В більшості пострадянських православних країнах ностальгують за розпадом Союзу. Виключенням є лише Грузія, де прихильників та противників приблизно порівну, та Україна, де прихильників СРСР меншість. Очікувано, що в країнах Балтії позитивного відношення до радянської імперії не спостерігається.
9. Скептичне відношення до демократії
Лише жителі трьох країн (Росія, Молдова та Сербія) вважають недемократичні методи управління більш пріоритетними. В решті 15 країн демократія, як форма правління, переважає.
10. Католики більш віротерпимі
В середньому католики більш прихильні до православних, ніж навпаки. Найменша толерантність до католиків серед православних в Грузії, Росії та Молдові. Серед католиків найменш терпимими є боснійці.
Цікаво, що в Україні прихильно ставляться до православних 92% католиків. Однак серед православних віротерпимих щодо католиків лише 56%.
З повною версію доповіді можна ознайомитись на сайті Pew Reserch Centre, також доступні скорочені версії польською та російською мовами.