Участь у виборах до Львівської міської ради, які відбудуться 25 жовтня, беруть три священнослужителі різних протестантський церков Львова.
Олександр Савченко у списку партія "Громадянська позиція" у виборчому округу №2 займає 6 місце. Він є пастором, секретарем комісії з питань сімейної політики та захисту прав дітей громадської ради при Львівській ОДА і головою ГО «Фонд захисту сім’ї».
У виборчому окрузі №6 другим у списку партії "Самопоміч" кандидує Дмитро Колесник, пастор церкви ЄХБ "Осанна".
Пастор церкви "Більша благодать", директор Християнської приватної школи "Перлина" Михайло Грищенко йде шостим номером в окрузі №1 від "Європейської солідарності".
— Люди запитували мене про це, причому в доволі грубій формі: «Навіщо ви пхаєтесь у політику? Чому лізете туди, що не є ваше?» – сказав днями на засіданні «Чи може священнослужитель бути депутатом?» у Львівському пресклубі Дмитро Колесник. – Справді, політика асоціюється у нас із настільки брудною і аморальною справою, що туди можна власне «пхатися» або «лізти». Але ж Ісус якраз і заповів нести світло туди, де темно. У церкві світла досить. Отже, потрібно йти у політику і вичищати бруд, робити її світлішою.
Пастор запевнив, що у випадку перемоги на виборах священне служіння не полишить.
— Депутатство в органах місцевого самоврядування – це, по суті, волонтерство. Коли депутатами стають медики, вчителі, спортсмени – вони не полишають свого місця праці. Але вони мають нагоду професійно просувати інтереси своєї сфери (коли йдеться, наприклад, про лікарні, школи) на рівні міської ради. І це добре. Якщо священик йде у депутатство, він не повинен залишати свою паству. Він повинен представляти у раді її інтереси. І це можна поєднувати із служінням у церкві, – вважає він.
На думку Олександра Савченка, таке поєднання цілком можливе і не суперечить канонам Біблії, пише DailyLviv.
— Людина має бут тим, ким може бути. Я є проповідником, а ще - громадським активістом, головою садового товариства. А крім всього - підпрацьовую на таксі. Нині церква – це не лише місце для проповідування. Мало вміти гарно говорити, люди оцінюють тебе за конкретними справами і вчинками. Так, я хочу спробувати свої сили в міській раді. Я думаю, що міг би бути корисним у вирішенні певних соціальних питань: допомагати лікарням і школам, будівництву дитячих садочків. Хочеться бути корисним не лише в духовному сенсі, я й зробити на практиці добрі справи як для своєї сфери, так і для всіх жителів Львова, – пояснив він.
Пастор зауважив, що нині на пленарних засіданнях сесії ЛМР здебільшого розглядають земельні і будівельні питання.
— Тільки й чуєш на кожній сесії: земля, земля, земля… Такі питання складають майже весь порядок денний, а соціальними проблемами в нас переймаються менше. Це — неправильно, – вважає він.
Загалом, за даними О. Савченка, в Україні до різних рад кандидує близько тисячі протестантських служителів.
Дмитро Колесник також зазначив, що Львів – поліконфесійне місто. І його тішить, що люди з різними релігійними поглядами можуть тут не лише мирно співіснувати, але й співпрацювати:
— Ми можемо не погоджуватись з тими чи іншими трактуваннями, можемо мати різне розуміння ролі священнослужителів ніж, наприклад, греко-католики і православні. Але ми поважаємо їх, ми з розумінням ставимось до того, що представники інших конфесій у політику не йдуть, бо мають на це питання інші погляди. І ми готові працювати з кожною чесною людиною, яка хоче зробити Львів кращим, — зазначив Д.Колесник.
Нагадаємо, що до Львівської облради кандидують два православні і один греко-католицький священики. Щодо останнього, то його попередили в єпархіальному управлінні і поставили вимогу: зняти свою кандидатуру, інакше його чекатиме покарання.