Зараз у Бабиному Ярі вже є близько 30 пам'ятників трагедії 1941-1943 років, але вони поставали спонтанно і не об'єднуються якоюсь спільною архітектурно-ландшафтною ідеєю. Хорошим варіантом було б створення певного ансамблю пам'яток, де кожна причетна до цих подій група може вписати свою частинку.
Таку думку в ефірі проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (щосуботи о 22:00 на телеканалі ZIK) висловив співзасновник Асоціації єврейських громадських організацій та общин України Йосеф Зісельс.
«Ніхто не ставить перед собою завдання у збереженні пам'яті трагедії Бабиного Яру об'єднати усі потерпілі групи. Йдеться про різні формати національної пам'яті, і потрібно надати право кожній соціальній групі, яка бачить себе хранителем пам'яті частини загиблих у Бабиному Ярі, зробити це», – вважає Йосиф Зісельс.
Також він висловив свою ідею меморіалу про пам'ять жертв трагедії 1941-1943 років.
«Якщо йдеться про якийсь загальний меморіал, то я, наприклад, вже майже 15 років інколи говорю, що хотів би бачити не спільний меморіал, а такий архітектурно-ландшафтний ансамбль, де кожна група може вписати свій пам'ятник. Але вони всі будуть об'єднані єдиною ідеєю», – розповідає співзасновник Асоціації єврейських громадських організацій та общин України.
Тоді, за його словами, це буде і спільною пам'яттю для киян, громадян України і навіть за її межами. І одночасно кожен з елементів задовольнятиме саме ту групу, яка хотіла б бачити свою пам'ятку у Бабиному Яру.
«Зараз там вже є близько тридцяти різних пам'ятників, але вони виникли спонтанно, стихійно та не об'єднуються якось спільною архітектурно-ландшафтною ідеєю. Тому поки що це не є якимось елементом спільної пам'яті», – пояснює громадський діяч.
Окрім цього, він розповів, чому ще досі так і не було втілено в життя жодну з ідей об'єднання довкола збереження пам'яті про трагедію у Бабиному Яру.
«Насправді є багато різних аспектів. Наприклад, у самій єврейській громаді немає єдності в думках, що треба зробити в Бабиному Ярі. Кожна ідея, що виникає впродовж останніх десятиліть, стикається з тим, що її по-різному сприймають. Є і прихильники, але завжди з'являються і ті, хто її заперечує. І у минулому році, коли ми готувалися до відзначення 75-ої річниці цієї трагедії, знову з'явилися різні погляди на кожну з ідей», – зазначив дисидент.