У Бердянську «освятили» катівню, де утримують полонених українців

03 червня, 12:10

Окупаційна влада Бердянська організувала пропагандистський обряд «освячення» місцевої катівні, яку вони називають «Виправна колонія №2». Протоєрей Віталій Житко та єрей Яролсав Попов, які працюють на так звану «Бердянську єпархію РПЦ», «освятили» адміністративну будівлю та службові кабінети, а також працівників та начальника цієї незаконної установи.

Про це повідомляє Локатор медіа з посиланням на пресслужбу фейкового «Управління федеральної служби виконання покарань по Запорізькій області» від 2 червня 2026 року.

Цю колонію ворог використовує з перших днів окупації міста для утримання й катування військових та цивільних громадян України. Її створили на матеріальній базі ДУ «Приморська виправна колонія № 145» (колишня «Бердянська виправна колонія №77»). З липня 2023 року нею керує росіянин Юлій Лєпьошкін, який раніше працював заступником начальника в колоніях-поселеннях №30 та №35 Республіки Хакасія. Його обличчя на фото заблюрили, але за загальними ознаками його можна впізнати.

Священик Віталій Житко очолює тюремний відділ у складі так званої «Бердянської єпархії Російської Православної цЦркви», також він обіймає посаду помічника начальника незаконного «Управління федеральної служби виконання покарань по Запорізькій області» з організації роботи з віруючими. До окупації колаборант був настоятелем храмів УПЦ МП в с. Азовське Бердянської ОТГ та у вже згадуваній нами ДУ «Приморська виправна колонія №145».

бердянська колонія ярослав попов юлій лєпьошкін «Несіть своє служіння з старанністю та честю. Нехай це освячене місце стане для вас символом справедливості та опорою у вашій нелегкій праці. Сьогодні ми не лише окропили стіни святою водою, а й закликали благодать Божу на допомогу всім, хто тут працює», – звернувся Віталій Житко до керівництва та особового складу катівні під час заходу.

Зі свідчень українців, яких окупанти утримували в цій катівні, відомо про жахливі умови – іноді людей тримали у повній ізоляції (по чотири місяці без душу та прогулянок, у холодних камерах із цілодобово увімкненою музикою в коридорах, щоб не дати спілкуватися між собою). Полонених і цивільних утримують в камерах розміром 2,5×2,5 чи 2,5×3 метри, подекуди 4×3 метри – у більшості випадків там сиділо по четверо-п’ятеро, тож ліжок бракувало.

Окремо згадують і єдину камеру без номера, з якої постійно долинали крики й звуки тортур – в’язнів били дерев’яними молотками по ногах і грудях, надягали протигаз і одночасно підключали електрику.

Це «освячення» вкотре підтверджує, що РПЦ є інструментом Кремля для легалізації військової агресії та тортур, - резюмує Локатор медіа.