У центральній частині Вишгорода виявили старовинне кладовище і храм
Ця частина місцевості жодного разу не ставала предметом планових археологічних досліджень. Про це йдеться у повідомленні Вишгородського історико-культурного заповідника, інформує ТСН.
На першому етапі в роботі експедиції взяли участь студенти-практиканти історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а пізніше до розкопок приєдналися фахівці з архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України.
Результати дозволили простежити еволюцію центральної частини Вишгорода XI-XIX століть. На глибині більше одного метра археологи виявили великий пласт будівельного сміття XI-XII століть, що утворився згодом розчищення і будівництва нової церкви.
Таким чином, в колекцію археологів потрапили уламки цегли-плінфи, з якої споруджувалися стіни давньоруського храму. Також археологи виявили фрагменти Овруцького пірофіліту, видобутого на півночі сучасної Житомирщини. З цього матеріалу виконували такі деталі інтер’єру, як карнизи, капітелі тощо.
Розкопано частину церковного цвинтаря XVIIІ–XIX ст. Загалом на глибині 1,3 – 1,5 м розчищено дев’ять поховань, два з яких містили бронзові натільні хрестики.
Досить рідкісними для території Вишгорода є кілька розкопаних об’єктів післямонгольської доби (споруди й господарські ями). Вони свідчать про те, що частина міського населення пережила монгольську навалу 1240 р.
Культурні нашарування давньоруської доби починалися на глибині 1,75 – 1,9 м від сучасної денної поверхні. Розчищено частину потужної огорожі, котра могла в ХІІ – ХІІІ ст. відділяти церковну садибу від навколишньої забудови. Серед індивідуальних знахідок – пряслице (деталь веретена) з овруцького пірофіліту та фрагмент залізного ключа.
"Подальше вивчення здобутих під час розкопок матеріалів дозволить краще зрозуміти динаміку розвитку міської забудови, відкрити невідомі раніше сторінки історії Вишгороду", - йдеться у повідомленні музею.
