У Чернівцях євреї зі всього світу молилися за жертв Другої світової війни

Щороку у перших числах липня на Буковині відзначають трагічну дату – розстріл чернівецьких євреїв у 1941 році. Цьогоріч на річницю трагедії до Чернівців приїхали учасники меморіального туру - вихідці із Буковини.

З ініціативи головного рабина Чернівців Менахема Менделя Гліценштейна, місцевої єврейської громади та Чернівецької міськради з 10 по 12 липня у Чернівцях побували євреї з Ізарїля, США, Англії… Всі вони мають родинні зв’язки з Буковиною: хтось тут народився, але більше нічого не пам’ятає про Чернівці, хтось знає про це місто лише з розповідей бабусів і дідусів, чи батьків…

Перший день візиту був молитовний і скорботний. Гості згадували своїх предків, які стали жертвами нацистів та помолилися за невинні душі.

Меморіальні заходи розпочалися на Театральній площі. До гостей звернулися, зокрема, Чернівецький міський голова Олексій Каспрук та український громадський діяч і дисидент єврейського походження, член рад Європейської Ради єврейських общин, Європейського і Світового єврейських конгресів Йосиф Зісельс.

Саме на цій площі розташований Єврейський народний дім, звідки у липні 1941 року фашистські окупанти відіслали на розстріл керівництво чернівецької єврейської громади.

Макс Розенблюм, чернівчанин, розповідає:

Їх всіх вишикували і кожному десятому сказали вийти зі строю. Саме тих повели до Прута і там розстріляли…. Потім нацисти виселяли євреїв по гетто і таборах.

Серед тих, кого розстріляли неподалік річки Прут, були вчителі, лікарі, професори, рабини… На тому місці ( а це с. Біла одразу біля Чернівців) сьогодні стоїть пам’ятний знак.

Із прапорами України та Ізраїлю нащадки чернівецьких євреїв пройшлися центром міста.

А згодом автобусом вирушили спочатку до пам’ятного знаку на березі річки Прут. На тому місці у липні 1941 року було розстріляно майже 400 євреїв – жителів Чернівців. Родичі розстріляних євреїв поклали свічки і квіти до пам’ятного знаку.

Згодом євреї з-за кордону (а їх приїхало дві сотні) вшанували загиблих на єврейському цвинтарі, що на вул. Зеленій, біля братської могили, де поховано 630 євреїв – мирних мешканців, жертв фашизму.​ Тут прозвучали скорботні молитви (азкари).

Лише кілька гостей володіє російською чи українською, вони вже старшого віку. І саме у них в очах чи не весь час були сльози. Решта приїжджих цих мов не знає.

Леон Шірф народився у 1937 році у Чернівцях. У 1941-му виїхав з батьками до Ізраїлю. 15 років тому він вже був в Україні. Він пригадує, що батьки завжди згадували, що до війни євреям добре жилося у Чернівцях, і що мама завжди повторювала: “Я вчилася у Чернівцях”. Цей 77-річний чоловік хоче отримати у Чернівцях своє свідоцтво про народження, але поки що йому не вдалося віднайти ці документи.

Натомість, Еріх Герціг із Хайфи таке свідоцтво вже має і охоче його всім демонстрував.

Він прихав до Чернівців вперше. Чоловік народився тут у 1941 році у гетто, потім вони з батьками через Румунію виїхали до Ізраїлю. Каже, у дитинстві інколи чув від мами українські слова. Його сестрі Сарі було 3 роки, коли розпочалася війна. Вона народилася у м. Сторожинець, а потім її з батьками загнали в гетто. Що цікаво, жінка додає, що має подвійне ім’я- Сара-Сідонія, і наголошує, що її друге ім’я – типове буковинське.

Учасники Меморіального туру в сесійній залі Ратуші також мали зустріч з мером міста. А ще – екскурсію містом. Вони відвідали синагогу та резиденцію рабина Ісроеля із Ружина у Садгорі, Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини, пам’ятні місця, пов’язані з іменами чернівчан – видатних діячів світового єврейства: Еліезером Штейнбаргом, Йозефом Шмідтом, Паулем Целаном, Йосифом Бургом.

Меморіальний тур завершився спільною молитвою за участю єврейської громадськості Києва у Бабиному Ярі, на місці масових знищень євреїв у роки ІІ Світової війни.

Довідково:

Гетто в Чернівцях було створене окупаційною владою у жовтні 1941 року. Воно розташовувалось в районі вулиці Єврейської (нині Сагайдачного). На цій території до війни мешкало 5 тисяч людей, а сюди зігнали вдесятеро більше чернівчан єврейської національності. Вихід євреїв із тимчасового гетто був заборонений. Гетто обнесли дерев’яним парканом з колючим дротом, його охороняли військові та поліція. У 1941-1942 роках більшість людей у товарних вагонах вивезли у концтабори у Трансністрію, де значна частина з них загинула. У 1941 році в Чернівцях мешкало близько 55 тисяч євреїв, у березні 1944 року їх залишилося менше 18 тисяч.

Фото автора