У Франції та Італії молилися за жертв Голодомору та російської війни проти України
День традиційно розпочався покладанням вінків до меморіалу невідомого солдата під Тріумфальною Аркою. У церемонії, разом з представниками посольства України у Франції на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом України у Франції Вадимом Омельченком, взяли участь асоціації та організації українців, серед яких Пласт, СУМ, Союз Українок у Франції та інші. Після урочистого покладання вінків та квітів вже традиційно під Аркою зазвучали національні гімни України та Франції у виконанні хору святого Володимира Великого під провідництвом п. Лесі Микитин.
Церемоніал був зорганізований Репрезентативним комітетом українців у Франції, повідомляє Служба комунікації єпархії святого Володимира Великого УГКЦ.
В обід у храмі Сен-Сюльпіс розпочалася Божественна Літургія, яку очолив владика Гліб Лончина, апостольський адміністратор єпархії святого Володимира Великого. На початку, перед Богослужінням, владика привітав присутніх та наголосив, що в цей день молитва лунатиме не лише за невинно вбитих, але й за тих, хто сьогодні боронить українську землю.
Разом з владикою Глібом Літургію співслужили монсеньйор Крістіан Гаврон, віце-ректор місії польських католиків у Франції, священики собору Святого Володимира та околиць Парижу, представники місцевого римо-католицького духовенства, Румунської Греко-Католицької Церкви та монсеньйор Паскаль Гольніш, генеральний вікарій ординаріату для Східних католиків та директор фундації Справа Сходу (Oeuvre d’Orient).
Співом Богослужіння супроводжував хор Лисенко, що прибув на Літургію з Нідерландів, а також паризький хор святого Володимира Великого.
Під час Богослужіння слово виголосив монсеньйор Паскаль Гольніш. Він розповів прагнення радянського союзу винищити українців, а також про те, що зараз також відбувається геноцид.
“Доми, квартали зруйновані. Родини осиротілі. Мільйони українців були змушені покинути свої села, міста, області. Тортури та розстріли цивільних виявляються тут і там”.
Монсеньйор також наголосив на тому, що йти на поступки агресору було б моральною помилку та зазначив, що темрява не зможе ніколи загасити світла: “Сили темряви накинули ніч на Україну. Однак темрява не зможе загасити світло, бо світло світить у темряві”.
Слово до присутніх виголосили Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції пан Вадим Омельченко та владика Гліб Лончина.
“Споминаючи цього року жертв Голодомору і жертв російської агресії на нашій землі, робимо це зі смутком за невинними жертвами; вшановуємо їхню пам’ять і молимося за упокій їхніх душ. У той же час, сповнені надією на Божу допомогу, молимося за тих, які сьогодні захищають нашу батьківщину, щоб Господь дав їм силу вистояти і обороняти наш народ. Вони борються за справедливу справу: проганяють нападників із нашої землі і захищають свободу й гідність людини – не тільки в Україні, а й у Європі та світі” – завершив владика.
Після завершення Літургії, присутні помолилися Панахиду, у якій також взяли участь представники Православної Церкви.
Опісля Богослужіння також відбулася пресконференція для французьких ЗМІ. Мова йшла про російську геноцидальну політику та про аналогії геноцидів українців у ХХ столітті з подіями сучасної війни.
До 90-х роковин злочину проти людства, який вчинив комуністичний радянський режим — Голодомору 1932-1933 років, з ініціативи Апостольського екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії у співпраці з Міланською архидієцезією відбулося паломництво та молитва за мир у катедральному соборі Мілану (Duomo).
Як повідомляє Департамент інформації УГКЦ з посиланням на Відділ комунікації екзархату, вранці 20 листопада близько двох тисяч українських паломників і священнослужителів з усіх куточків Італії зібралися на молитву в міланській базиліці Санто-Стефано-Маджоре, що була заснована ще в п’ятому столітті. На початку Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив владика Діонісій Ляхович, апостольський екзарх, до присутніх звернувся о. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, протосинкел Апостольського екзархату.
«Свята Божественна Літургія — це радісне богослужіння, що нагадує нам про перемогу життя над смертю. Під час цієї тріумфальної молитви Христової Церкви ми неодноразово згадуємо також і про страждання та смерть нашого Спасителя. Ця жертва Ісуса на хресті стає для нас надією, приводом для радості, бо саме через цю смерть та воскресіння, яке після неї настає, Господь відкриває нам двері до щасливого і вічного життя», — звернувся він до паломників.
Промовець пригадав причину і мотив спільної молитви в міланському храмі: «Ми зібралися сьогодні, щоб згадати події 1932-1933 років, які призвели до численних жертв Голодомору, що мав на меті вирвати із сердець українців бажання будувати самостійну, незалежну, вільну Українську державу. Як забути про те, що від штучного голоду щохвилини в Україні вмирало сімнадцять людей й одна тисяча чотириста — щогодини, а, отже, понад тридцять тисяч українців гинуло щодня! Ця згадка невинно вбитих людей стає молитвою за їх душі і бажанням виявити християнську позицію щодо цінності людського життя. Це й свідчення того, що хліб повинен бути доступним для всіх: „Християнам та людям інших віросповідань слід навчитися хлібом справедливим ділитися!“».
У проповіді владика Діонісій звернувся до вірних: «Війна — в Україні, а в Італії має бути шпиталь, де ми лікуємо рани, де ми ділимося нашим хлібом — гуманітарною допомогою чи висилаємо ліки. Україна цією війною бере на себе гріхи світу, як той Агнець Божий, вона терпить заради спасіння світу. Україну б’ють, розпинають, хочуть знищити її пам’ять, чинячи справжній геноцид, але тим самим не поширюється війна по всьому світі і небезпека спалення всього живого ядерним вогнем», — закликав владика Діонісій.
Після закінчення Літургії і панахиди за жертв Голодоморів процесійною ходою паломники вирушили до міланського катедрального собору, де український клир вітав архиєпископа Маріо Дельпіні, митрополита Міланської архидієцезії. Тут відбулася молитва за мир за участі членів Ради християнських Церков міста.
Відтак у головному соборі Мілана розпочалася молитва Молебню до Пресвятої Богородиці за мир, який виконував хор українською мовою. Наприкінці владика Діонісій наголосив, що Голодомор триває й сьогодні: «Це велика трагедія, яку тепер переживає Україна через несправедливу, шалену, святотатську агресію. Злий може заволодіти людьми, тому що він здатний тільки ненавидіти, а не будувати, тільки руйнувати, а не дарувати, бити населення ракетами і бомбами. Тож молімося з великою силою: „Отче наш, визволи нас від лукавого і нагадай нам заповідь любові одне до одного. Отче наш, якщо хтось хоче мене вбити, я не буду чинити опір, але якщо хтось хоче вбити мою Батьківщину, я маю обов’язок захистити її від несправедливої агресії. Ми покликані бути будівничими миру навіть ціною свого життя“.
Архиєпископ Маріо Дельпіні також звернувся до вірних:«Народе України, зранений, стільки разів у своїй історії постраждалий, принижений народ, жертва знущань, братній народе, молимось, щоб ти знав, що ми поруч з тобою…».
