Історію знахідки і атрибутації дивовижної римо-католицької реліквії першої половини XVIII ст. цілком може підпасти під визначення Боже Провидіння.
В одну із ночей 1936 року більшовицька влада висадила у повітря всі сакральні споруди Городка (крім 2-х цвинтарних капличок). Вибухами були розтрощені костели св. Анни (1732) та св. Станіслава (1779), а також знищено православний храм Олександра Невського (перша половина ХІХ ст.). Дерев’яну ж Староринкову синагогу XVIII ст. просто спалили.
Камінь і цеглу зі зруйнованих храмів використали для «будівництва соціалізму». Зокрема зі «станіславських» будматеріалів постала чимала споруда міського клубу та «Чайна». Останню взагалі звели на місті, де стояв костел.
Станом на другу половину ХХ ст. про знищені сакральні споруди нагадували хіба старі світлини зроблені Стефаном Таранушенком і Павлом Жолтовським під час експедиції Поділлям організованої Харківським музеєм українського мистецтва у 1930 р.
Здавалося б матеріальних свідчень про знищені святині більше і не залишилося. Якщо не враховувати рештки підпорної стіни, на якій колись стояла дзвіниця костелу св. Анни. Про археологічні розкопки біля цього об’єкту РІСУ розповідала раніше: Як Свята Анна привела до ранніх скіфів. Але тут сталося перше диво.
Десь у 2016 р. в Городку йшли роботи зі зведення нового гонорового приміщення для Городоцького краєзнавчого музею, який існує від 1969 р. Після оновлення він отримав неформальну назву G-MUSEUM. Що у райцентрі почали будувати велику музейну споруду – вже диво! Але тут знайшлися меценати - сім’я науковців і бізнесменів Миколи та Галини Гуменюки. Пан Микола Гуменюк, зауважимо, родом з Городоччини.
Для України це дійсно диво. Наприклад в столичному Києві останню, спеціально зведену як музейну, споруда відкрили щойно 1982 року. Йдеться про музей Леніна, якщо кому цікаво. А тут – маленький районний центр (сьогодні вже колишній). Аби не цей щедрий меценатський проект – відкриття, про яке далі – не сталося би.
Влітку 2017 р. впорядковували майданчик під майже вже збудованим музейним приміщенням. Того дня копали траншею під підпорний мур. Автор цих рядків має корисну звичку завше оглядати земляні роботи, особливо коли вони ведуться в історичному центрі. Досить часто такий огляд дарує нові відкриття. Так трапилося й цього разу – на дні траншеї лежала велика каменюка з якимсь давнім написом. Діставати її робітники аж ніяк не збиралися. Фундамент мав бути залитий поверх знахідки. Звісно, що для робітників і бригадира думка простого перехожого нічого не вартувало. Довелося терміново викликати керівника відділу культури Городоцької міськради Олега Федорова. На щастя того дня він так і не поїхав до Хмельницького, як планувалося (ще один збіг).
У підсумку з траншеї було піднять три видовжені вапнякові блоки. З написом був лише один (однак давно вже розколотий на 2 частини). Вірогідно, що все то були фрагменти однієї плити, але написи уціліли лише на одній.
Як з’ясувалося то були бордюри старої дороги. Її десь у п’ятдесятих роках ХХ ст. засипали, а нову проклали поруч.
На жаль єдині слова, що можна було прочитати, – «Cernis pro…» (перекладаються з латини, як «Ви можете побачити/ви бачите») мало про що говорили. Були й окремі літери, але зрозуміти до чого вони – не виходило.
Одразу виникла версія, що це уламок від знищеного комуністами храму св. Станіслава, що стояв колись менш ніж за сотню метрів від місця знахідки.
Сама ж знахідка несла у собі одразу цілу низку сенсів:
Знахідка була відмита, відчищена і урочисто занесена до майже збудованого нового приміщення музею…
Однак незабаром її викинули на вулицю як непотріб і фрагменти блоку із написами ще довго валялися біля бічного входу до G-MUSEUM. Водії фур, які привозили будматеріали для внутрішніх робіт та новітнє обладнання для закладу, – підпирали історичними каменюками колеса.
Згодом реліквію все ж прибрали від дверей (бо виглядало неохайно). На щастя все ж не викинули на смітник, а кинули під бічною стіною G-MUSEUM, де вона стоїть і досі та вже й мохом поросла. На фото, зауважимо, добре видно, як реліквія виглядала в 2017, на момент знахідки, і як – сьогодні…
Тим часом загадкова каменюка не давала автору цих рядків спокою. Хотілося довідатися по знахідку більше. І тут знову випадок!
Від початку автор був свято переконаний, що знайдений камінь з написом походить з костелу св. Станіслава. Але слова «Cernis pro…» не давали спокою. Подумалося, а чи не могли їх вжити у якомусь фундаційному написі, що був на стінах храму св. Станіслава і чи немає паралелей з іншими подібними написами?
В архіві з файлами старих світлин пам’яток Городка з зроблених експедицією Стефана Таранушенка і Павла Жолтовського 1930 року досить доречно виявилася ціла фотосесія із костелу св. Анни (1732), що стояв колись на протилежному березі Смотрича.
Серед світлин, — головний вхід до храму прикрашений чималою фундаційною таблицею. Автор, до речі, завше мріяв її віднайти, хоча й вважав що це – нереально… А дарма!
Аби читачі не сумнівалися слова «Cernis pro…» на тій таблиці знайшлися. І не лише вони!!!
Як з’ясувалося, маємо абсолютно повний збіг понівеченого фрагменту з написом із фундаційною таблицею з костелу св. Анни! Тобто у якості матеріалу під дорожній бордюр комуністи колись використали розбиту меморіальну дошку знищеного ними храму св. Анни!
Отже повний текст латиною:
«DTOM [Deo Trino Optimo Maximo] Ad mariorem gloriam divinissimae matris verbi parenti/parentis atque sancti Ioanis Baptistae fundatoris patroni hoc opus quod cernis pro possibili peculiorum suorum aeretum/erectum piis elemosinis exstruxit admodum reverendus Ioannes Moledzinski. Anno Domini 1732 do die 25 Augusti».
Переклад українською люб’язно зробив ректор Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії в Городку о. Олег Жарук:
«DTOM (Для Бога в Трійці найкращого і найвеличнішого). Для більшої честі Пресвятої Богородиці, Матері Слова і святого Йоана Хрестителя — покровителя фундатора, цю справу, яку ти бачиш, споруджену, згідно з можливостями своїх засобів та щедрою фундацією збудував превелебний отець Ян Молендзінський. Року Божого 1732 дня 25 серпня»
Первинна версія, що це фрагмент оздоблення давнього костелу, дійсно виявилася стовідсотково вірною. От лише храм – інший. Останнє, до речі навіть підвищує важливість знахідки.
Костел св. Анни колись був не лише найдавнішим (станом на ХХ ст.) мурованим храмом міста Городок. Саме до цього костелу колись перевезли з Кам’янця-Подільського знамениту на все Поділля чудотворну ікону св. Антонія Падуанського, якого вважають небесним покровителям Городка. Саме тут вона впродовж тривалого часу й зберігалася, аж доки не була перенесена до костелу св. Саніслава, а пізніше, після знищення храмів, до цвинтарної римо-католицької каплички, на місці якої наразі стоїть новий храм св. Станіслава єпископа і мученика.
Нагадаємо, що саме завдяки цій знаменитій іконі цей костел нещодавно підвищили до поважного статусу Санктуарію. І шлях до цього Санктуарію почався від дверей костелу св. Анни. Дверей, які колись прикрашала меморіальна фундаційна таблиця, понівечені більшовиками рештки якої досі валяються під стінами G-MUSEUM.
«Віднайденя фундаційної таблиці з костелу св. Анни є наслідком Божого Провидіння і великою подією для римо-католиків Городка та усього Поділля, — каже о. Віктор Лутковський MIC, настоятель парафії св. Станіслава єпископа і мученика. – Колись цей храм був найдавнішим у Городку. Тепер кожен зможе доторкнутися до зруйнованої комуністами святині. Особливо важливо, що храм св. Станіслава єпископа і мученика тісно пов'язаний із знищеним костелом св. Анни, адже саме у ньому від початку зберігалася наша головна святиня – знаменита чудотворна ікона св. Антонія Падуанського, завдяки якій наш костел нещодавно піднесли до високого статусу Санктуарію. Ця віднайдена реліквія для нас є великою святинею і знаковою подією».
І останній та теж якийсь містичний збіг, — з усього чималого тексту до наших днів дійшли лише слова «cernis pro», — ВИ БАЧИТЕ. Так, — всі тепер можуть бачити, що залишилося від давнього храму, бачити – одну із головних реліквій цього храму і бачити яскраве матеріальне втілення злочинних дій безбожної комуністичної влади (була окраса храму – став дорожній бордюр). Воістину, — cernis pro!