У Кам’янці-Подільському збори релігійної громади прийняли рішення приєднатися до ПЦУ

Про це сайту «Є» розповів Василь Фенцур, директор Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець».

Хрестовоздвиженська дерев'яна церква XVIII століття, яка є одним з об'єктів заповідника «Кам'янець», розташована під мурами кам'янецької фортеці. З 1991 й до 2023 року пам'ятка перебувала у безоплатному користуванні парафії УПЦ МП. Утім, за рішенням Господарського суду Хмельницької області у липні 2023 року представників УПЦ МП зобов'язали покинути храм. Згодом від них було оскарження, однак наприкінці листопада Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив остаточне рішення – представники УПЦ МП мають виконати зобов'язання, зазначене у рішенні.

Представники УПЦ МП покинули храм 28 грудня. Того ж дня виконавча служба надала акт, за яким будівлю офіційно передали заповіднику. Від представників УПЦ МП у церкві залишилось небагато. Раніше, каже Василь Фенцур, ремонт тут зробили на швидку руку, обшивши стіни і стелю плитами ДВП із надписами. Це й усе. Церковне начиння забрали.

Проте богослужіння тут будуть відбуватися, їх здійснюватиме громада ПЦУ, повідомив Василь Фенцур.

«Ключі у нас. Ми виготовили усі необхідні документи, провели грошову оцінку. Чекаємо, коли Статут громади буде офіційно зареєстрований, а її представники звернуться до Фонду держмайна, аби укласти з нами договір про оренду. Парафіяни, будуть, ймовірно, в більшості ті ж, що ходили у цей храм. Але громада вже буде у підпорядкуванні Православної Церкви України», — зазначив директор Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець».

У майбутньому, згідно з договором оренди, інтер'єр пам'ятки XVIII століття відповідатиме канонічним вимогам, каже Василь Фенцур. Поступові зміни відбуватимуться у святині, коли вже тут облаштується релігійна громада ПЦУ.

Історична довідка: церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього була збудована і первісно входила до Кам’янецького деканату, Кам’янецького крилосу, Львівсько-Галицько-Кам’янецької унійної єпархії. Вона розміщена на історичному передмісті Кам’янця-Подільського «Карвасари», назва якого походить від терміну «караван сарай»: первісно перської назви заїжджого двору (готелю) для купців. Нинішній храм збудували у 1779–1801 роках на місці попередньої, також дерев’яної, греко-католицької церкви, що походила з початку XVIII століття. Греко-католицькими парохами були: Гавриїл Божовський (поч. XVIII ст. – 1724), Леонтій Помаранський (1724–1769), Олексій Страдецький (1769–1785), Іван Кулаковський (1785–1795).

У 1795 році російська царська влада відібрала парафію і церкву Воздвиження у греко-католиків і віддала Російській Церкві. У 1801 році переосвячена як православна. Священика Івана Кулаковського також під тиском перевели до РПЦ і він служив у тій же церкві, як настоятель, до 1829 року.

Здавна при цьому храмі, хоч одному з найбідніших в околицях Кам’янця, існувала парафіяльна школа.