Попри суттєві розбіжності протестантської та православної теологій, все ж існують певні точки єдності. Пошуки подібних ідей можуть стати у нагоді для майбутнього українського суспільства. У цьому переконані організатори та учасники круглого столу «Реформація і православ’я», який відбувся у Києві у четвер, 26 листопада, у стінах НПУ ім. М.П. Драгоманова.
Попри суттєві розбіжності протестантської та православної теологій, все ж існують певні точки єдності. Пошуки подібних ідей можуть стати у нагоді для майбутнього українського суспільства. У цьому переконані організатори та учасники круглого столу «Реформація і православ’я», який відбувся у Києві у четвер, 26 листопада, у стінах НПУ ім. М.П. Драгоманова.
«Ідея єдності у різноманітті очевидна для сучасного українського суспільства. Тому важливо єднатись у нашому плюралізмі. Саме про таку єдність молився Христос у Гетсиманському саду», - зазначив у своїй доповіді доцент кафедри богослов’я Київської духовної академії Сергій Бортник.
За його словами, у Святому Письмі є окремі «зони мовчання», які прояснюються у житті Церкви через авторитет тлумача. Передання при цьому не може суперечити самому Письму. Бортник підкреслив, що сьогодні актуальним є надконфесійний підхід у вивченні Писання, що відкриває нові можливості.
Гість круглого столу, Дональд Ферберн, професор раннього християнства Семінарії Гордон-Конвел шукав теологічні точки дотику через призму робіт Кирила Олександрійського. Спільність теологій може бути в тому, що поняття праведності та освячення походять від Бога і даруються вірним через особистий союз з Ісусом. Там, де виправдання для протестантів є звичним поняттям, нерідко ми можемо почути критику з боку православних. Тому термін виправдання можна уявно прирівняти до праведності. За умови, що проголошення людини праведною відбувається Богом завдяки праведності Божій. «Ми стаємо праведними тоді, коли ми особисто стаємо єдиними з праведним», - додає Дональд.
Реформацію як спільне майбутнє для православних та протестантів бачить професор УКУ Михайло Черенков. Він підкреслює, що як би ми не оцінювали останні 500 років, Реформація як конфесійний проект виявилась неможливою для виконання. Хоча християн різних конфесій в Україні розрізняє минуле, ми, на думку богослова, ще можемо ризикнути думати про майбутню єдність через примирення: «Для мене очевидно, що з позицій євангельського богослов’я відповідь має бути позитивною на питання можливої єдності. Але настільки ж очевидним є дефіцит політичної волі церковного керівництва і просвітлення церковних громад. Отже, питання треба конкретизувати: у яких формах можлива церковна співпраця заради спільного майбутнього, яка відповідатиме максималізму богословських вимог та мінімалізму наявних можливостей?»
Круглий стіл став продовженням ряду заходів у рамках підготовки до 500-ліття Реформації від Ресурсно-дослідницького центру ЄААА та Центру вивчення релігій НПУ ім. Драгоманова. Організатори обіцяють продовження актуальних дискусій за участі відомих богословів та науковців.