У Києві впроваджують європейські стандарти щодо протидії ксенофобії та расизму
Расизм та ксенофобія, а також злочини, здійснені на цьому ґрунті, вже давно стали справжньою проблемою для всього світу. І хоча в Україні вони ще не набули такого розмаху, однак поодинокі випадки все ж трапляються. Тож керівництво країни й столиці зокрема реалізує низку заходів для запобігання недружелюбності й формуванню в українців толерантного ставлення до імігрантів.
На сьогодні в Україні проживають представники 130 етнічних груп, діють близько 1,5 тисячі громадських організацій національних меншин та більш ніж 36 тисяч релігійних організацій. Попри таке різнобарв’я національного складу, у нашій державі відсутні серйозні міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти. Прояви нетерпимості та упередженості мають місце лише на побутовому, локальному рівні і не набувають системного характеру. Це підтверджує і офіційна статистика. Так, у 2012 році правоохоронними органами по закінчених кримінальних справах зафіксовано не більше десяти злочинів на ґрунті расової, національної та релігійної нетерпимості. У першому кварталі поточного року зафіксовано лише один злочин з цієї категорії.
Лояльність українського суспільства відзначають і представники різних національностей. Як розповів “Хрещатику” голова Всеукраїнської громадської організації “Об’єднана діаспора азербайджанців України” Хікмет Джавадов, демократична та толерантна атмосфера, а також сприятлива політика держави по відношенню до національних меншин забезпечила зручність і захист громадян Азербайджану. “На сьогодні в Україні проживають кілька сотень тисяч азербайджанців. Активісти нашої діаспори — це громадські діячі, представники інтелігенції, бізнесу, культури і мистецтва. Більшість мають вищу освіту, українське громадянство, працюють, в тому числі і на державній службі. Зокрема є азербайджанці-науковці, викладачі, працівники прокуратури та МВС. З кожним роком збільшується і кількість студентів з Азербайджану в Україну. Це стало можливим завдяки тому, що тут створені умови юридично-правового характеру до азербайджанської молоді”,— додав пан Джавадов.
У свою чергу міська влада спільно з представниками громадських об’єднань реалізує низку заходів, щоб якщо не викорінити повністю, то звести до мінімуму прояви таких ганебних явищ як ксенофобія, расова та релігійна нетерпимість. “Одним із основних наших завдань є збереження міжнаціонального миру і злагоди в місті та протидія проявам національної нетерпимості і ворожнечі”,— наголосив у коментарі “Хрещатику” заступник директора Департаменту культури КМДА — начальник управління у справах національностей та релігій Михайло Мошкола.
Зокрема створено тимчасову робочу групу для проведення перевірок у місцях, де здійснюється продаж літератури, що може містити матеріали, спрямовані на розпалення міжнаціональної ворожнечі. До складу групи увійшли представники структурних підрозділів КМДА, ГУ МВС у м. Києві та профільних правозахисних громадських організацій. Фахівцями вже було здійснено ряд перевірок, вилучено й направлено на експертизу примірники вказаної літератури до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Також спільно з ГО “S0S! Расизм!” розроблено рекламний макет з гаслом “Україна без расизму!”. До участі долучилися відомі діячі культури і мистецтв, журналісти і спортсмени. Проводиться робота і щодо діяльності “куточків толерантності” у підліткових клубах та інших культурно-освітніх закладах столиці.
Зазначимо, що оскільки сфера міжнаціональних відносин є дуже чутливою та потребує своєчасних та зважених рішень, це питання знаходиться в полі зору Президента Україна Віктора Януковича. Зокрема нині в Україні триває робота над удосконаленням правової бази державної етнополітики, впровадження механізмів захисту прав окремих етнічних груп.
В цілому ж задля запобігання проявів недружелюбності Україна активізує міжнародні зв’язки з державами, які мають в нашій країні етнічно споріднені спільноти.
Також наша держава приєдналася до міжнародних угод в галузі прав людини та уклала низку двосторонніх угод, що передбачають співробітництво у сфері захисту прав національних меншин. Ратифіковані резолюції та рекомендації міжнародних організацій, членом яких є Україна, інші норми міжнародного права, що регулюють етнонаціональні відносини
Оксана ДОБРУЧ, Олександра ГУНІНА
