У Княгинин до чудотворного Розп’яття
Галина ПЛУГАТОР
Понад півтисячі людей з Прикарпаття щодня приходять до невеличкої церкви Святої Покрови, що в мікрорайоні Княгинин в Івано-Франківську. Сюди із Золочівського району Львівщини привезли чудотворну ікону Розп’яття Христового з Глинян.
«Історія ікони починається давно,— розповідає парох глинянського храму отець Майкут, який приїхав разом з іконою до Івано-Франківська. — Кажуть, що він був подарований глинянській церкві Богданом Хмельницьким. Зокрема у 1648 році, готуючись до штурму Львова, український гетьман відпочив на подвір’ї храму. Отож, відповідно до цієї версії, вік образу Розп’яття на сьогодні перевищував би 350 років. та науковці схильні датувати її ХVІІІ століттям. Проте найбільші чуда, пов’язані з іконою, почалися у 1936 році, коли перед Святвечором образ дивним чином почав самовідновлюватися. За спогадами місцевих мешканців, у старенькому дерев’яному храмі з’явилося світло—це засіяла запрестольна ікона, на яку в той час мало хто звертав увагу».
Зрештою, й стареньку церкву відкривали лише на Різдво й Великдень. Побачивши дивне світло, мешканці Глинян злякалися та почали бити в дзвони, гадаючи, що храм палає вогнем. Але, прибігши на подвір’я, побачили, що все спокійно. Та дивне світло не зникало. Так тривало три тижні. Коли сяйво зникло, люди з превеликим зачудуванням зауважили, що старий образ вкрився позолотою. Місцевий парох Володимир Левицький поїхав до Львова та все розповів Митрополитові Андреєві Шептицькому. До Глинян приїхали комісії. Відомості про відновлений образ були передані до Риму. Згодом Папа Римський Пій ХІ надав глинянському храму дозвіл проводити відпусти кілька раз у рік. Протягом 1936-1939 років зафіксовано близько трьох тисяч оздоровлень.
У радянські часи церкву зачинили Представники атеїстичної влади хотіли винести ікону з храму, але офіцера, який кинувся до неї, відкинуло та почало трясти, ніби в пропасниці. Згодом у церкві відкрили музей килимарства, але протягом 30 років люди приходили сюди молитися. Сьогодні до Глянин приїжджають сотні тисяч людей і через віру й молитви оздоровлюються. Не минають цього святого місця й прикарпатці.
«Ми часто їздимо туди на прощі,— розповідає парох княгининського храму отець Володимир Супик.—Та, на жаль, не всі можуть поїхати на Львівщину. Ми вирішили попросити нашого єпископа Володимира (Війтишина) та глинянського пароха Дмитра Майкута, аби ікона побула кілька днів у нашому храмі. Зараз для нас це велика радість і честь, що в княгининській церкві перебуває святиня». Щоранку й щовечора в церкві Покрови відбуваються Літургії, молебні, молитви за оздоровлення, реколекції для молоді й старших. Храм відчинений протягом дня, аби кожен міг помолитися біля чудотворної ікони.
