У колекції є й ікони, створені непрофесіоналами - богомазами. Але владика збирає і такі твори, тому що люди малювали їх з душею.
"Коломия ВЕБ портал"/"Факти", 22 грудня 2009 року
Переїхавши з Івано-Франківська до Коломиї, єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії греко-католицької церкви Миколай Сімкайло привіз із собою колекцію старовинних ікон. У цій колекції тільки зображень святого Миколая налічується близько ста. Нещодавно на сайті Коломийсько-Чернівецької єпархії відкрито віртуальний музей ікон Миколая Сімкайла.
Ми розмовляємо з єпископом Миколаєм в його робочому кабінеті. Тут багато книг, різних церковних атрибутів. Іконами обвішані майже всі стіни. Але це лише частина старовинних полотен. Деякі так і залишилися в Івано-Франківську, багато творів владика передав музеям, ще частина зберігається по кабінетах єпархії. Є навіть нерозпаковані екземпляри.
- Я не ставив перед собою мети збирати ікони саме святого Миколая, - каже владика. - Але оскільки я й сам Микола, не можу встояти перед спокусою придбати черговий витвір. Дійсно відчуваю силу Миколая Чудотворця: ніяка нечиста сила не підступиться. Першого Миколая багато років тому подарував мені один римо-католицький священик. З художньої точки зору образ був звичайний, до того ж зіпсований нікелюванням. Пізніше у мене з'явилося багато ікон Чудотворця, зроблених на високому професійному рівні. Але той образ зберігаю досі, тому що його подарували від щирого серця. А моя улюблена картина, на якій зображено перенесення мощей святого Миколая. Я дуже її люблю і пишаюся, що така річ є в моїй колекції. Скажу без зайвої скромності: така робота навряд чи знайдеться хоча б в одному музеї України.
Микола Сімкайло прийняв сан священика в 1974 році. З тих пір і почав колекціонувати ікони. Оскільки в ті роки Українська Греко-Католицька Церква була в підпіллі, роботи, які він збирав, зберігалися у прихожан. Навіть у батьківському домі він не міг їх тримати.
- Слава Богу, сьогодні у нас інші часи, - каже єпископ. - І я можу не приховувати свого захоплення. Більше того, людям, яких зацікавлять наші ікони, священики розкажуть усі подробиці. З одного боку, це моя власність, але я вважаю, що колекція належить всій Українській Греко-Католицькій Церкві і віруючим. Скажу більше: я не збираю ікони, а повертаю до церкви. Повертаю те, що колись було вкрадено з храмів.
Єпископ зізнається, що мріє відкрити при єпархії музей і організувати у Коломиї товариство святого Миколая.
- Коли я був священиком в Івано-Франківську, там була така спільнота, - розповідає владика. - У неї входили чоловіки, котрі носили ім'я Микола. Були, до речі, і представники місцевої влади. Напередодні 19 грудня ми збиралися разом, молилися, я демонстрував виставку своїх Миколаїв Чудотворців. Таким чином намагався показати людям дві сторони ікони. Крім того, що перед нею треба молитися, кожна робота - це ще й високе мистецтво.
У колекції є й ікони, створені непрофесіоналами - богомазами. Але владика збирає і такі твори, тому що люди малювали їх з душею. Більшість робіт єпископ викуповує, але деякі йому і дарують. Владика теж любить робити подарунки. Ікони від Миколая Сімкайла є у кардинала Любомира Гузара, Посла Папи Римського Івана Юрковича, Віктора Ющенка, президента Грузії Михайла Саакашвілі. Нашому президенту владика подарував ікону святої Варвари, а грузинському - святого Юрія. Під час відвідання Коломиї президенти побували на виставці місцевих майстрів.
Владика Миколай не говорить, скільки ікон у його колекції, лише посміхається: "Якщо напишете, що п'ятсот, буде добре". Про захоплення єпископа знають не лише греко-католицькі священики, а й люди, які цікавляться раритетами. Іноді господареві колекції пропонують великі гроші за ту чи іншу ікону. Але, як говорить єпископ, він не для того все це збирав, щоб продавати.
- Якось в Києві до мене підійшов один чоловік і каже: "Владико, я даю вам мільйон гривень ось за ці дев'ять штук, бо дуже хочу мати такі ікони у своїй колекції", - зізнається єпископ. - Я йому відповідаю: "А що я буду робити з цими грошима?" Розумію, для багатьох ікони зараз стали бізнесом. Але тільки не для мене. Вся моя колекція назавжди залишиться в Церкві. І не перейде ні в чиї руки - навіть до родичів. Колись такі роботи коштували дешево, а тепер за одну річ доводиться викладати по кілька сотень євро, плюс реставрація. Але головне, для кожного старовинного образу необхідні спеціальні умови зберігання: відповідна температура, вологість ... У моїй колекції є ікони, яким по 100-200 років. Я не ділю їх на католицькі чи православні.
Під кінець нашої розмови владика запрошує подивитися ікони, виставлені на другому поверсі. Тут єпископ і живе, тут же знаходиться маленька каплиця, в якій він щодня править Службу Божу. Стіни каплиці також обвішані раритетними іконами.
- Ось, дивіться, яка оригінальна робота, - владика дістає з шафи незвичайну ікону святого Миколая. - Вона намальована на звичайній керамічній плитці. На жаль, ікона не дуже добре збереглася, один із країв пошкоджений. Бачите, яким роком вона датована? 1856-м!
У величезній колекції немає однакових ікон. Єпископ наголошує, що і кожен Миколай Чудотворець у нього неповторний.