Created with Sketch.

У Корці діє єдиний в Україні монастир, який досі підпорядковується напряму РПЦ

Вчора, 21:43
Корецький монастир

У Корці досі діє єдиний в Україні монастир, який безпосередньо підпорядковується Синоду Російської православної церкви та патріархові РПЦ Кирилу.

Джерело: Район.Корець

Про це йдеться у матеріалі hromadske «Божа Матір охороняє росію». Репортаж із Корецького монастиря, який підпорядковується РПЦ та кирилу».

Ухвалений у серпні 2024 року закон України про заборону релігійних організацій, які пов'язані з російською федерацією, мав би обмежити його діяльність. На виконання норм закону релігійні організації мають дев'ять місяців.

Однак у Державній службі з етнополітики та свободи совісті повідомили журналістам, що представники монастиря не зверталися до них щодо перереєстрації статуту та зміни свого підпорядкування.

Статус ставропігійного, тобто незалежного від місцевої ієрархії, йому надали у 1984 році. Сталося це через конфлікт між тодішньою настоятелькою ігуменею Наталією (Ільчук) та на той час екзархом України, митрополитом Філаретом, який тоді фактично представляв РПЦ в Україні.

Ставропігія означає автономний статус, підпорядкування не місцевому ієрархові, а напряму патріарху. Це зокрема означає, що держава не володіє об’єктами релігійної громади у Корці та не має права розпоряджатися майном монастиря. Загалом у власності монастиря є 7 земельних ділянок та 9 об'єктів нерухомості.

1 лютого 2022 року, перед самим початком повномасштабного вторгнення, у Москві в сан ігумені звели нову настоятельку монастиря Парфенію (Новак). Указ про її призначення підписував особисто патріарх РПЦ кирил.

Під час повномасштабної війни у Корецький монастир двічі навідувалася Служба безпеки України — у 2022 та 2023 роках. СБУ тоді заявляла, що обшуки проводили, зокрема, щоб перевірити, чи не використовує росія релігійні громади як осередок «русского мира», чи не переховуються там диверсійно-розвідувальні групи й чи не ховають у монастирі зброю.

Тоді вилучили літературу, яку можна трактувати як агітаційно-пропагандистську — книжки «Беседы на Русской земле», газети «Русский вестник» та «Русский дом», а також листівки з фотографіями патріарха кирила. Проте кримінальну справу не відкривали.

Настоятель Свято-Воскресенського храму ПЦУ в Корці отець Іван Мациканич розповів, що у місті зараз діє лише одна церква ПЦУ та шість храмів московського патріархату. Загалом у Корецькому районі є шість храмів ПЦУ, водночас церков московського патріархату — близько 30.

«Церков московського патріархату у п'ять разів більше, попри те, що війна. Уявіть собі, воїнів привозять на площу (йдеться про прощання із загиблими військовими — ред.), а з гучномовців чути «господина и отца нашего кирилла»», — каже Іван Мациканич.

Законопроєкт «проти російської церкви»

У Верховній Раді ухвалили законопроєкт, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних з росією. Таким документом може бути припинена діяльність УПЦ МП.

Так, відповідальний орган має проводити релігієзнавчу експертизу організацій щодо підлеглості центрам упливу в рф. Якщо є порушення, релігійній організації видають припис, аби та їх усунула. Якщо організація порушить термін, щодо неї мають звернутися до адмінсуду з вимогою її «закрити».

Далі має відбутися суд, який вирішить, забороняти релігійну організацію чи ні. Під релігійною організацією мається на увазі не вся УПЦ МП загалом, а окремі юридичні особи, які її представляють. Тобто кожна окрема парафія, єпархія — і далі за церковно-адміністративною ієрархією. Станом на 2021 рік УПЦ МП мала 12,4 тисячі зареєстрованих організацій в Україні.

В УПЦ наголошували, що діють юридично в межах українського законодавства, а рішення назвали «розмитим». Мовляв, ідеться про московський патріархат, «а УПЦ, відповідно до всіх установчих документів, є самостійною, незалежною і не підпорядковується московському патріархату».

Після ухвалення законопроєкту в УПЦ МП заявили, що «Українська православна церква й надалі буде жити як істинна церква, а будь-які спроби її заборонити можуть призвести до дискредитації тих, хто цього прагне».

Читайте також