Єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії РКЦ, уділив благословення на створення «Куркового і лицарського братства Волинської землі».
Як повідомляє "Монітор Волинський", 8 жовтня на Месі в кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла перед пресвітерієм вишикувалася почесна варта, одягнена у старовинні шляхетські строї – кунтуші, шапки з пір’ям, з карабелями при пасах. Це були члени Люблінського братства куркових стрільців імені Святого Яна Канти, які перебували на Волині з кількаденним візитом.
Яцек Щот, віцепрезидент цієї громадської організації, розповів, що куркові братства засновували ремісники в містах із магдебурзьким правом. Перші куркові братства в Польщі виникли наприкінці XІІІ – на початку XIV ст. Їхньою головною метою був захист міських стін від ворогів. Назва походить від слова «кур», тобто «півень» – птаха, який весь час перебуває насторожі. Зараз куркові братства займаються збереженням традицій, культури і плеканням релігійних цінностей.
Польські стрільці прибули на Волинь, аби бути присутніми при заснуванні аналогічного місцевого товариства. Воно, як планують, отримає назву «Куркове і лицарське братство Волинської землі». Як сказав Сергій Прозоровський, один з ініціаторів створення майбутнього братства, до нового товариства входитимуть постійні члени, волиняни римо-католицького та греко-католицького віросповідання, та почесні члени, які можуть походити з інших регіонів і країн.
«Деталізація статуту триває. Плануємо, що члени братства братимуть участь у парафіяльних і дієцезіяльних заходах, займатимуться дослідженням історії Волині, власного генеалогічного дерева. Основними напрямками діяльності буде історична реконструкція та церемоніал», – поділився Сергій Прозоровський.
Капеланом майбутнього братства призначено отця Романа Власюка, вікарія кафедральної парафії Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку.
Після Меси куркові стрільці запалили лампаду на могилі розстріляних у 1941 р. в’язнів луцької тюрми. Напередодні курковці брали участь у відкритті пам’ятника загиблому українському вояку Богданові Щербику, який на цвинтарі в Усичах Торчинської громади встановили поляки.