У Львові аналізували християнсько-ісламські стосунки

Міжнародна конференція, присвячена 50-літтю декларації ІІ Ватиканського собору «Nostra Aetate», в якій йдеться про ставлення Католицької Церкви до нехристиян, відбулася 9 квітня 2014 року в приміщенні конференц-залу філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету.

Захід організований Центром міжконфесійного і міжрелігійного діалогу «Лібертас» за підтримки Тілбургського університету (Нідерланди), УКУ, Кримського наукового центру ісламознавства, Духовного управління мусульман України «Умма» та Львівської міської ради. Конференція стала продовженням відзначення 50-тої річниці ІІ Ватиканського собору, яке УКУ розпочав у 2013 році. У конференції взяли участь науковці та релігійні діячі з України та Нідерландів.

Професор Марсель Портхайс, фахівець з міжрелігійного діалогу, біблійних наук та церковної історії Тілбурзького університету, представив учасникам конференції історію християнсько-ісламського діалогу після ІІ Ватиканського собору. Особливу роль доповідач відзначив за Папою Іваном Павлом ІІ, який став першим єпископом Рима, який відвідав мечеть, та приділяв багато уваги християнсько-мусульманським стосункам. Професор Портхайс відзначив низку богословських проблем, які постають в процесі діалогу і звернув увагу на ті точки дотику, відштовхуючись від яких, стосунки можуть розвиватись в плідному напрямку. Зокрема, він особливо виділив постать Авраама, як спільну глибоко шановану постать і в християнстві, і в ісламі.

Шейх Саїд Ісмагілов, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» представив учасникам історію та місце мусульман в українській історії. Він, зокрема, відзначив, що якщо в Західній Європі мусульмани з‘явились досить недавно та не змогли адаптуватись в місцеве суспільство, утворюючи власні гетто, в Україні мусульмани відчувають себе органічною частиною українського народу, оскільки здавна проживали на цих теренах пліч-о-пліч з представниками інших релігій.

Шейх Саїд звернув увагу на те, що в Корані християн заповідано шанувати як найближчих духовних братів і на підставі цього ще в часи пророка Мухамада християни отримали змогу помолитись в мечеті. Тому, відзначив шейх, після окупації Крима російськими військами місцеві мусульмани запропонували вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату можливість здійснення богослужінь в їхніх мечетях, у разі якщо окупаційна влада буде чинити тиск на українську православну спільноту півострова.

Мусульманський провідник також сказав, що в Україні мусульмани мають добрі стосунки із християнами, особливо із представниками Греко-Католицької Церкви і Київського Патріархату та попросив не судити про всіх мусульман за діями терористичних груп, які займають маргінальне становище в ісламському світі.

Коментуючи сучасну політичну ситуацію в Україні, шейх Саїд відзначив, що мусульмани в цій ситуації підтримують всі демократичні зміни в країні та бажають, щоб Україна зближувалась з іншими європейськими країнами. Він також відзначив, що між мусульманами України і Росії існують розбіжності стосовно цих питань. За його словами, російські мусульмани є частиною російської держави і не мають відмінної від офіційної думки погляду на російську агресію стосовно України.

У другій половині конференції виступили Айдер Булатов, директор Кримського наукового центру ісламознавства, та випускник УКУ, а нині докторант Тілбурзького університету Роман Назаренко. Доктор Булатов представив історію і сучасність православно-мусульманських стосунків в Криму. Зокрема, він розповів, що Православна Церква тут віддавна була тісно пов'язана з державною владою, отримувала від неї привілеї. Також він зазначив, що православні громади попали під вплив войовничих проросійських козацьких організацій, які провокують конфлікти. Наприклад, коли ставлять поклонні хрести на місцях, які особливо шановані місцевими мусульманами тощо. А.Булатов згадав, яку роль відіграли ці ж козацькі формування під час останніх подій в Криму. У той же час ісламознавець навів приклади співпраці мусульман з українськими християнами, а також зауважив, що кримських татар з рідної землі викинула радянська влада, а прийняла на себе весь тягар повернення українська, за що вони їй вдячні і ніколи не забудуть цього.

Роман Назаренко розкрив мало відому тему постаті Богородиці Марії в Корані та її значення для християнсько-ісламського діалогу. Зокрема, Марія була довший час найшанованішою жінкою для мусульман. Науковець навів численні приклади з історії і святих книг ісламу, де згадується про Марію і повагу до неї.

Загалом, під час дискусії на конференції було наголошено, що взаємопізнання сприяє знищенню стереотипів, які існують і які перешкоджають діалогу. І такі конференції мають спростовувати ці стереотипи.