У Львові молоді науковці з України, Білорусі та Польщі обговорюють український та світовий досвіди співіснування релігії і держави

Сьогодні у Львові у стінах УКУ розпочала роботу дводенна ХXІ Міжнародна науково-практична конференція «Релігія і держава у пошуках modus vivendi: українські реалії та світовий досвід». Участь у ній беруть молоді науковці та студенти з України, Білорусі та Польщі. Організував конференцію Інститут релігії та суспільства Українського Католицького Університету.

Сьогодні у Львові у стінах УКУ розпочала роботу дводенна ХXІ Міжнародна науково-практична конференція «Релігія і держава у пошуках modus vivendi: українські реалії та світовий досвід». Участь у ній беруть молоді науковці та студенти з України, Білорусі та Польщі. Організував конференцію  Інститут релігії та суспільства Українського Католицького Університету.

Учасників конференції привітав ректор УКУ о. Богдан Прах. Він заохотив учасників конференції: «Будьте відкритими, не шукайте своєї власної правди, а шукайте правду Христову в тому, що досліджуєте і що говорите, бо кожен несе відповідальність за релігійну ситуацію в своїй державі». Ректор УКУ наголосив, що релігійне питання постає на перший план, коли людина опинилася в іншій державі і хоче знайти себе у нових для неї реаліях. Тому важливо, щоб Церква змогла допомогти таким людям віднайти себе. 

Президент Інституту релігії та суспільства УКУ Мирослав Маринович у вступній промові «Держава і Церква в Україні:задавнені проблеми  та нові виклики» наголосив: «Процес формування єдиної помісної Церкви в Україні ставить на порядок денний запитання, пов’язані з роллю держави та владних структур у цьому процесі. Як збалансувати дотримання релігійної свободи та інтереси держави? Які моделі співіснування Церкви та держави існують у світі? Як цей досвід може бути корисним в українських реаліях? Чи помісна Православна Церква України та українська влада здатні не піддатися спокусі цезаропапізму?» За його словами, на цій конференції важливо почути думки молодих науковців та студентів у цій царині, обмінятися досвідом і випрацювати спільне бачення заявлених проблем.

Мирослав Маринович акцентував на тому, що сьогодні нам, українцям, які добре розуміють поняття ЩО означає свобода від... (від переслідування, поневолення), потрібно шукати відповідь на питання: Що таке свобода для…? Нам важливо знати для чого автокефалія, що має змінитися в Україні з появою ПЦУ. Він навів, як приклад, 10 тез для ПЦУ серед авторів яких є учасник конференції протоєрей Григорій Коваленко. За словами Мирослава Мариновича, у цих тезах яскраво видно те, якими мають вибудуватися стосунки Церкви і суспільства.

Сам Григорій Коваленко виступив з промовою «Християнин і громадянин:незлитно і нероздільно.

Про досвід Київської Церкви «буття з політикою» говорив на конференції д-р Ігор Скочиляс.

Конференція продовжить роботу 23 березня. Працюватиме 4 секції:

1. Формування єдиної Православної Церкви в Україні та міжнародна ситуація;

2.Держава, суспільство, релігійні організації: пошуки моделей управління та взаємодії;

3. Історичні приклади взаємодії релігійного та державного факторів

4.Образи, риторика, агітація: релігія у владних, культурних та інформаційних дискурсах.