У Львові у Музеї історії релігії представлять скарби церкви св. Миколая
У Львові у виставковій залі Музею історії релігії (пл. Музейна, 1) 12 лютого о 16.00 відбудеться відкриття виставки «Скарби княжої церкви св. Миколая у Львові».
Ідея експозиції унікальних пам’яток сакральної скульптури та іконографії реалізована в рамках мистецького проекту народного художника України Мирослава Отковича «Нація, історія, культура» за спільною ініціативою духовенства, церковної громади та науковців, що досліджують історію найдавнішого православного храму Львова.
На виставці представлять пам’ятки церковного значення, богослужбової літератури, нотних записів Княжого храму св. Миколая. Вперше за кількасот років відвідувачі музею зможуть побачити відреставровані скульптури ангелів з рококового вівтаря чи іконостасу другої половини XVIII ст., що не зберігся до нашого часу. А унікальні зображення ікон з найдавнішої у місті хоругви 1760-х рр. дозволяють відтворити цікаві етапи мистецької історії церкви у ранньомодерний період, повідомляє «Духовна велич Львова».
«Ідея виставки, ініційованої спільно з Мистецьким фондом імені короля Данила, зумовлена новим етапом досліджень історії православної громади та сакрального простору давнього княжого храму. Адже особливий статус церкви св. Миколая у Львові сягає витоками княжої доби та безпосередньо пов’язаний із вшануванням великого святителя Христової церкви як патрона української князівської династії. Так, князь Аскольд під час хрещення був наречений іменем Миколай. Хрестителем князя Володимира Ярославича був константинопольський патріарх Ніколаос Хризоверг, і його молитовним іменем поруч із хрещеним – Василій, було саме Миколай. Це підтверджує і програма фрескових розписів Софійського собору у Києві, де святі Миколай та Василій супроводжують місце князя в храмі, а також очолюють хід отців та учителів церкви в оздобі вівтаря. Поєднання постатей святих отців – благодійника Миколая та літургіста Василія – є характерним для української іконографії й наступних століть. Тому не випадково княжі резиденції в українських уділах отримували благословення святого Миколая. На відміну від, наприклад, Московії, у церковній традиції якої св. Миколай був «зміщений» до вшанування простолюду й уступав державним культам св. Георгія Побідоносця чи Богородичним, у Києво-галицькій православній традиції вшанування св. Миколая завжди залишалося «елітним», – розповів дослідник історії храму, директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василь Кметь.
Згадані дерев’яні фігури ангелів XVIII ст. нещодавно знайдені у храмі на дзвіниці. Ці унікальні зразки дерев’яної сакральної скульптури порівнюють з найкращими мистецькими зразками цього періоду, що оздоблювала український храм.
«Загалом, відомо не так багато українських церков, де збереглася б барокова та рококова скульптура – період захоплення та запозичень з латинських обрядових практик був досить коротким і тривав лише кілька десятиліть. А, враховуючи, що з іконостасу XVII ст. збереглася лише ікона Богородиці Одигітрії, яку зусиллями священиків та парафіяльної громади 2013 р. було відреставровано, знайдені скульптури набувають особливого значення. Тим більше, що й наступний іконостас, створений у 1770-х рр. з ініціативи настоятеля храму Григорія Дунікевича, був знищений пожежею 1783 р., а шість додаткових вівтарів, встановлених за західним зразком, згодом демонтовані. Сьогодні ж добре заховані на дзвіниці церкви та виявлені нещодавно пам’ятки, які могли належати вівтарю або іконостасу другої половини XVIII ст., завдяки праці співробітників Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, яку очолює Мирослав Откович, в оновленому вигляді постануть перед відвідувачами виставки», – зазначив Василь Кметь.
Окремої уваги заслуговує й іконопис найдавнішої відомої на сьогодні хоругви з міського храму 1760 р., віднайденої у сховках ХІХ – на початку ХХ ст., який також представлять на експозиції. На одному боці хоругви – образ святителя Миколая. Це унікальне зображення, найімовірніше – копія давньої намісної ікони, оригінал якої не зберігся до нашого часу. Архаїчна іконографія та специфіка кольористики дозволяють висловити припущення про повернення до храму лику, перед яким схиляли у молитвах голови львів’яни багато сотень років тому.
Після завершення експозиції усі відновлені пам’ятки будуть повернуті в інтер’єр храму, для якого були створені.
Цією акцією громада церкви, за підтримки Львівської міської ради, започатковує ремонтно-реставраційний проект, що дозволить зберегти та гідно передати нащадкам історичну пам’ять до скарбниці майбутнього. Про це інформує Zik.
