Сьогодні у Львівському музеї історії релігії відкривається виставка «Російське православ’я у ліквідації Унійної Церкви». Вона розповідає не лише, як російська імперія за участі РПЦ намагалася знищити УГКЦ, але і як саме російське православ’я ставало знаряддям для боротьби влади з «інакомислієм».
Як пригадують автори виставки, 2026 рік є знаковим для Української Греко-Католицької Церкви, оскільки цього року відзначають дві важливі історичні річниці: 430 років тому (1596) відбувся Берестейський Собор, на якому єрархія, частина кліру та вірян Київської митрополії уклали унію з Апостольським Престолом, а 80 років тому (1946) радянська влада організувала Львівський псевдособор, на якому було насильно ліквідовано УГКЦ.
Банерна виставка розкриває, як упродовж століть російська імперія та згодом радянський режим розглядали УГКЦ, як загрозу і системно прагнули її знищити. Особлива роль у цьому процесі відводилася Російській Православній Церкві, яку використовували як інструмент імперської політики.
Як зазначають організатори, «головна ідея виставки – не лише інформувати, а й сприяти глибшому розумінню історичної пам’яті, ролі віри у збереженні ідентичності та значення свободи совісті».
На виставці послідовно представляють різні етапи московського репресивного процесу, започаткованого реформами Петра I, які перетворили Церкву на підконтрольний державі інструмент боротьби з «іновірцями». Візуальний ряд виставки висвітлює поетапну ліквідацію Унійної Церкви в ХІХ столітті. Також детальніше показують, як агентурна мережа, яка як єпископат була на чолі Московського Патріархату, під керівництвом НКВС / МДБ брала участь у насильницькій ліквідації Церкви після Другої світової війни.
Водночас виставка не лише про утиски, а й про стійкість: вона показує, як Церква змогла зберегти свою тяглість у підпіллі та відродитися в умовах незалежної України.
Інформаційну експозицію можна оглянути у будь-який час, адже вона розташована просто неба перед Львівським музеєм історії релігії, що на площі Музейній,1.