У Пармі відбулась І Всеамериканська Молодіжна Проща
«Вгору піднесімо серця» — під такою назвою 10-12 червня 2016 р., в м. Парма, на посілості парафії Покрова Пресвятої Богородиці відбулась І Всеамериканська молодіжна проща, у якій взяли участь прочани з Чикаго, Клівленда та Нью-Йорка. Захід відбувся в рамках програми УГКЦ «Жива Парафія — місце зустрічі із Живим Христом» з благословення і активної участі єпископа Пармського УГКЦ владики Богдана (Данила).
Місце проведення прощі вибрано невипадково. Парафія Покрова Пресвятої Богородиці закладена ще з благословення Патріарха Йосипа Сліпого і на сьогоднішній день складається в основному із новоприбулої еміграції, яка чотири роки тому збудувала прекрасний новий храм на просторій і мальовничій посілості. Стандартних розмірів футбольне поле, волейбольні і дитячі майданчики, величезні паркові площі і просторі зелені газони можуть при потребі прийняти тисячі прочан. Для розбиття наметового містечка передбачені всі побутові вигоди, для проведення концертів і конференцій існує величезний критий майданчик, який миттєво може перетворитись в кінотеатр на свіжому повітрі. Окрім того, парафія має величний бенкетний зал, сучасну кухню і т.п. вигоди. Дуже важливим є географічне положення цієї парафії — місто Парма, як околиця Клівленда, знаходиться майже в самому центрі між всіма найбільшими поселеннями українців в Америці. Сюди практично однакова відстань як з Чикаго і Нью-Йорку, так із Філадельфії і Бостону. Відносно поруч знаходяться такі великі міста із компактним проживанням українців як Детройт, Пітсбург, Баффало, також до канадського Торонто – «як рукою подати». Поміж тим, найбільшою цінністю парафії є її щирі і надзвичайно жертовні парафіяни, які на чолі із невтомним парохом о. Михайлом Дроздовським доклали всіх зусиль, аби наша проща відбулася на найвищому рівні.
Основна мета заходу – через активний відпочинок привести до Господа молоде покоління української діаспори, долучившись цим до втілення програми катехизації дітей і дорослих у Церкві. Поєднання різноманітних спортивних і культурних програм із духовними вправами, спільними молитвами і розважаннями над Святим Письмом можуть з впевненістю подолати формалізм і поверховість нашої віри. Віковічні питання: — Хто я є?; Для чого прийшов на цей світ?; Яким є моє призначення в ньому?; Як моє життя узгоджується із християнською мораллю і вченням Церкви?; Що то значить бути християнином у ХХІ ст.?; В чому полягає моя віра?; Яка є цінність моєї церковної традиції і як її вберегти та розвинути в сучасному світі?., тощо.., рано чи пізно виникають у кожного свідомого християнина, який не може задовольнитися формальним відвідуванням храму «двічі на рік», чи навіть кожної неділі, але якось по інерції — так «на всяк випадок»… Намагання знайти відповіді на подібні питання є одним із головних мотиваторів прощі. Вікова категорія прочан не є обмежена і включає в себе всіх, хто почуває себе молодим, але головною, цільовою аудиторією даного заходу все-таки є наша молодь. Вона і є наше майбутнє. Тому тут дуже важливим є якомога більше залучити до участі в цій прощі наші молодечі організації СУМ і «Пласт», та спробувати наповнити їх спільне гасло «Бог і Україна» реальним змістом. Дуже важливим є показати нашим дітям, що відпочивати, спілкуватись, шукати справжніх друзів краще з Богом чим без Нього. Сьогодні, в цьому зматеріалізованому світі багато хто задається питанням для чого взагалі потрібні подібні заходи, "навіщо їхати кудись шукати Господа коли він є поруч?"... То правда — Господь Всюдисущий, але саме проща дає нам певну нагоду вирватись із шаленого вихору навколишнього споживацького світу і застановитись над власним життям, спробу навести особистий діалог з нашим Небесним Батьком. Зрештою — то є добра нагода віднайти нових друзів, а також налагодити і поглибити духовні та культурні звязки між різними громадами української діаспори.
Цьогорічна програма прощі поміж різноманітними культурно-спортивними заходами передбачала три науки, пов’язані із Роком Милосердя і прийдешнім святом Зіслання Святого Духа, які дуже гарно провели владика Богдан Данило, о. Михайло Дроздовський та о. Всеволод Шевчук. Всі ці науки органічно доповнились спілкуванням в так званих малих групах, де прочани розважали над читанням Святого Євангелія. Тут дуже активно долучився о. диякон Методій Сорока — сотрудник собору Св. Юра, Ню Йорк. Як наслідок, всі присутні погодились, що в майбутньому для цього пункту програми потрібно виділити більше часу і уваги.
Цього року проща офіційно розпочалась в п’ятницю вечором із молебню до Пресвятої Богородиці, кожен наступний день починався із спільної вранішньої молитви, сповіді та Святої Літургії. Основним днем прощі була субота. Тут ми мали змагання з волейболу і футболу (дорослу команду впевнено перемогла команда молодих чемпіонів з рахунком 5:2), дитячі ігри, чудовий благодійний концерт талановитих парафіян Покрова ПБ. Варто зазначити, що різні вікові категорії могли з користю для себе провести свій час. Найстарші прочани мали можливість спільної молитви, (зокрема, «матері в молитві» відвідали найбільшу в США статую Матері Божої Гваделупської), а найменші завжди мали нагоду для ігор і забав на оновлених дитячих майданчиках. Суботній день завершився смачною вечерею на свіжому повітрі і прекрасними духовними піснями під гітару навколо спільної ватри.
В неділю Архиєрейську Святу Літургію відправив владика Богдан Данило за участю єпископа-емерита Роберта Москаля, у співслужінні з о. настоятелем Михайлом Дроздовським та о. дияконом Методієм Сорокою ЧСВВ. Тут владика Богдан подав останню науку під назвою «Ідіть і навчайте усі народи», в якій ґрунтовно розкрив тему мирянського служіння — обов’язку кожного християнина через особисті свідчення, а головно на прикладі власного життя, свідчити про істинність і спасаючу силу Христової Науки. Проща завершилась прощальним обідом і міні-концертом.
Вдячні прочани, зачерпнувши справжнього Миру і Любові роз’їхались по своїх містах аби поділитись цими дарами із своїми ближніми та запросити їх до участі у наступній прощі. Ми всі надіємося, що з Божою допомогою вона стане традиційною і щорічною.
Ігор ХУДИК
