У Патріаршому соборі, що на вулиці Микільсько-Слобідській, біля якого ведеться скандальне будівництво житлового комплексу, з’явились тріщини.
Про це повідомляє Українська правда. Київ з посиланням на сайт міської влади.
29 квітня стан собору оглянув заступник голови КМДА Павло Рябікін.
"Я поділяю тривогу представників Української Греко-Католицької Церкви, пов’язану з появою тріщин на підлозі та куполі храму, однак аби з’ясувати причини їхньої появи, потрібно провести відповідну експертизу", - сказав чиновник.
Він додав, що у будь-якому разі забудовник повинен налагодити діалог із представниками Церкви та допомогти привести будівлю Патріаршого собору у належний стан.
"Вони з’являтися на початку їхнього будівництва. А саме коли вони розбивали площадку під забудову. Я думаю, вони ще проявляться по завершенні будівництва. Потріскалася підлога з грецького мармуру, яка є невід’ємною частиною оздоблення", - сказав Букатюк.
Рябікін пообіцяв, що міська влада перевірить щільність забудови поблизу собору, яка теж викликає певні питання, та нагадав, що мер Віталій Кличко "розпочав системну боротьбу з незаконними будівництвами, і ця робота триває".
"Київський міський голова звернувся до Прокуратури Києва щодо перевірки законності всіх дозвільних документів на будівництво на вулиці Микільсько-Слобідській. Сподіваємося на оперативний розгляд звернення", – підсумував Рябікін.
Як відомо, скандальне будівництво комплексу "Сонячна Рів'єра" триває уже рік – в одній з веж вивели десять поверхів.
Місцеві мешканці неодноразово влаштовували акції протесту на будівництві. 4 лютого люди палили шини.
А 1 квітня під час протесту проти новобудови правоохоронець отримав поранення.
23 квітня Кличко попросив прокуратуру перевірити документи на будівництво на Микільській Слобідці, яке веде депутат від "УДАРУ" Максим Микитась.
Згодом з'ясувалося, що за скандальним будівництво на Микільській Слобідці стоїть Вадим Столар – партнер першого заступника мера Києва Ігоря Ніконова.
Активісти і місцеві мешканці наголошують: будівництво ведеться з порушеннями. Зокрема, щоб надати легальних форм будівництву в забороненій 100-метровій зоні Дніпра, було створено висновок "Інституту Генерального плану міста Києва" – про те, що насправді це не берег "великої ріки" Дніпро, а лише "середня річка" Десенка, і захисна смуга тут становить тільки 50 метрів.