У ПЦУ роз’яснили рішення Синоду щодо ліквідації юридичних осіб «Київська Патріархія УПЦ КП» та «Патріярхія УАПЦ»
Прес-служба Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ) оприлюднила роз’яснення, на яких підставах відбулася ліквідація юридичних осіб «Київська Патріархія УПЦ КП» та «Патріярхія УАПЦ».
Текст документу з’явився на офіційній сторінці ПЦУ:
«27 липня 2019 р. на своєму черговому засіданні Священний Синод Православної Церкви України на виконання рішень Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату (15 грудня 2018 р.) та Української Автокефальної Православної Церкви (15 грудня 2018 р.) про припинення діяльності релігійних об‘єднань УПЦ КП та УАПЦ шляхом об‘єднання та приєднання до утворюваної Помісним Об‘єднавчим Собором Православної Церкви України — ухвалив необхідні процедурні рішення щодо припинення юридичних осіб «Київська Патріархія УПЦ Київського Патріархату» та «Патріярхія УАПЦ» шляхом приєднання до Київської Митрополії Української Православної Церкви (Православної Церкви України).
Як вже раніше неодноразово повідомлялося, 15 грудня 2018 р. перед початком Помісного Об‘єднавчого Собору було проведено Помісні Собори УПЦ Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви, які ухвалили ідентичні узгоджені рішення: припинити діяльність цих двох релігійних об‘єднань шляхом об‘єднання та приєднання до створюваної Православної Церкви України, припинити діяльність усіх статутних органів цих двох об‘єднань, а також після реєстрації Київської Митрополії, як релігійного центру ПЦУ, припинити юридичні особи, що представляли ці релігійні об‘єднання – Київську Патріархію УПЦ КП та Патріярхію УАПЦ.
Відомо, що Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України) була зареєстрована 30 січня 2019 р., у зв‘язку з чим від цього дня згідно соборних рішень юридичні особи «Київська Патріархія УПЦ КП» та «Патріярхія УАПЦ» перестали представляти будь-яке релігійне об‘єднання. Однак саме подальше існування цих юридичних осіб вносило непорозуміння в церковне середовище та в суспільство, використовувалося опонентами Православної Церкви України як привід ставити під сумнів результати Об’єднавчого Собору та існування Помісної УПЦ. Також зафіксовані спроби чинити тиск на ієрархів та духовенство Православної Церкви України з метою схилити їх до розділення шляхом шантажу можливістю «відібрати майно», яке використовується деякими релігійними організаціями Православної Церкви України (єпархіями, монастирями, духовними навчальними закладами), але було зареєстроване на Київську Патріархію УПЦ КП.
Враховуючи те, що вся повнота Української Православної Церкви Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви увійшла до складу новоствореної помісної автокефальної церкви – Православної Церкви України, а єдиним релігійним центром, що представляє Православну Церкву України, створену шляхом об’єднавчого процесу, є релігійна організація «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)», Священний Синод Православної Церкви України, до якого перейшли всі функції статутних органів релігійних об‘єднань УПЦ КП та УАПЦ, ухвалив процедурні рішення щодо припинення юридичних осіб «Київська Патріархія УПЦ КП» та «Патріярхія УАПЦ».
Для реалізації цих рішень було утворено ліквідаційні комісії. 29 липня 2019 р. відповідні юридичні зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Від цього дня офіційним керівним органом «Київської Патріархії УПЦ КП» є ліквідаційна комісія у складі митрополита Черкаського і Чигиринського Іоана (голова), архієпископа Тернопільського і Кременецького Нестора, архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія, протоієрея Валерія Семанцо та протоієрея Петра Ландвитовича. Керівним органом «Патріярхії УАПЦ» є ліквідаційна комісія у складі архієпископа Житомирського і Поліського Володимира (голова), архієпископа Чернівецького і Хотинського Германа, протоієрея Віталія Даньчака. Будь-які заяви та дії від імені юридичних осіб «Київська Патріархія УПЦ КП» та «Патріярхія УАПЦ» іншими, не уповноваженими особами, є незаконними та не породжують юридичних наслідків.
З повними текстами рішень Священного Синоду можна ознайомитися за цим посиланням (Журнали засідання №43 та №44 від 27 липня 2019 р.)».
