23 вересня 2022 року в Кракові (Польща) відбувається друга сесія Митрополичого Синоду Перемисько-Варшавської митрополії УГКЦ. З цієї нагоди Блаженніший Святослав привітав владику Євгена Поповича, архиєпископа і митрополита Перемисько-Варшавського, та владик Синоду і закликав якнайкраще послужити для потреб вірних УГКЦ в Польщі.
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
«Ваш Синод буде проходити в час, коли матерня Церква в Україні переживає разом зі своїм народом жорстоку війну, яку принесли нам російські окупанти. Дякую Вам за постійну молитву в цьому намірі. Прохаю Вас передати учасникам Синоду мою вдячність за всі зусилля, які вони докладають до допомоги тимчасово переселеним громадянам України в Польщі, а також за різного роду чисельні гуманітарні ініціативи для постраждалих від війни», — написав Патріарх у листі до владики Євгена.
Блаженніший Святослав також зазначив, що ознайомився з переліком питань до розгляду на синодальному засіданні, і запевнив, що вимолює в Господа всіх потрібних Божих ласк для проведення плідних синодальних засідань.
Довідка:
Історія Перемиського греко-католицького єпископства починається на початку минулого тисячоліття, а першою історичною постаттю, про яку згадують літописи, є єпископ Антоній Добриня, який отримав свячення з рук Київського Митрополита. У XV столітті до неї приєднано Самбірську єпархію.
Після поділів Польщі Перемиська єпархія була однією з трьох адміністративних одиниць Галицько-Львівської Митрополії УГКЦ, а Перемиському єпископові були підпорядковані парафії в Кракові та Варшаві, що були розташовані за межами єпархії. В 1934 році з її території виокремлено Апостольську Адміністрацію Лемківщини.
Внаслідок територіальних змін за підсумками другої світової війни, на території Польщі залишилися Апостольська Адміністрація Лемківщини та західна частина Перемиської єпархії. Значна частина греко-католиків була переселена до Радянського Союзу. Були заарештовані та померли мученицькою смертю останні єпископи блаженний Йосафат Коциловський, ЧСВВ, та його помічник блаженний Григорій Лакота. З цього часу відповідальність за душпастирську опіку над вірними східного обряду покладено на римо-католицького Варшавського архиєпископа, який призначав спеціального вікарія з-поміж греко-католицьких священиків. Після акції «Вісла» велика частина вірних були переселені на захід та північ країни, а греко-католицьке душпастирство зазнавало всіляких перешкод з боку комуністичної влади.
Щойно 1989 року візантійсько-українська Церква у Польщі отримала першого, після арешту блаженного Йосафата Коциловського, власного єпископа. Ним став владика Іван Мартиняк, який був призначений єпископом-помічником Примаса Польщі та Генеральним вікарієм для греко-католиків. А через два роки святий Папа Іван Павло ІІ призначив владику Івана Єпархом Перемиським, юрисдикція якого обіймала усі парафії на території країни.
Дбаючи про забезпечення якомога кращої душпастирської опіки, Апостольська Столиця 31 травня 1996 р. утворила в Польщі Перемисько-Варшавську митрополію, до складу якої увійшли новостворені однойменна архиєпархія та Вроцлавсько-Ґданська єпархія.
7 листопада 2015 року Папа прийняв зречення з уряду, подане Митрополитом Перемисько-Варшавським УГКЦ в Польщі архиєпископом Іваном (Мартиняком) у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Одночасно Папа призначив Перемисько-Варшавським архиєпископом колишнього єпископа-помічника цієї архиєпархії владику Євгена Мирослава (Поповича).