У Полтавському художньому музеї "Галерея мистецтв" ім. М. Ярошенка презентували реконструкцію "хрещеної" ікони Гоголя

За словами реставраторів, ікона потребує надзвичайно делікатного догляду, повинна зберігатися в особливому температурному режимі. Якщо все йтиме добре, то надалі, за словами Ольги Курчакової, «хрещену» ікону Гоголя щорік виставлятимуть для огляду протягом зимових свят.

Йдеться про образ Св. Миколи Чудотворця з однойменної церкви містечка Диканька. Як повідомляє полтавський кореспондент РІСУ Світлана Фільчак, тривалий час ікону у законсервованому вигляді зберігали у фондах Полтавського художнього музею.

Була вона надзвичайно пошкоджена. В інвентарній книзі вступу було зазначено: «...великі повсюдні осипи ґрунту і фарби. Зображення збереглося тільки ліворуч». Але час для її відродження таки настав.

Директор Галереї мистецтв Ольга Курчакова розповідає: «У 2009 році експонат почали реставрували фахівці Харківської філії національно-дослідного реставраційного центру України. Більше року тривали роботи. Був відкритий і розчищений шар фарби (вірніше, його залишки). Дошки були надзвичайно пошкоджені, отож, щоб відновити ікону у первозданному вигляді, такою, як вона була у 18 столітті, було вирішено створити копію, тобто, реконструкцію. Цьому передувала надзвичайно велика науково-дослідна робота, зокрема, щодо традицій іконографії святого Миколая. І ось, нарешті, всі охочі мають змогу побачити і оригінал, і реконструкцію. Ця своєрідна виставка триватиме до 19 січня. Подальша доля обох експонатів буде ще вирішуватися».

За словами реставраторів, ікона потребує надзвичайно делікатного догляду, повинна зберігатися в особливому температурному режимі. Якщо все йтиме добре, то надалі, за словами Ольги Курчакової, «хрещену» ікону Гоголя щорік виставлятимуть для огляду протягом зимових свят.

Довідка:

Історія ікони надзвичайно цікава. За легендою, її знайшли селяни на лісовій галявині поблизу Диканьки. Неодноразові спроби перенести її до місцевого храму щоразу закінчувалися дивним чином: вона вранці опинялася там, де її знайшли. Леонтій Кочубей, на той час найбагатша людина Диканьки, зрозумів це як веління Господа збудувати церкву. І церкву збудували, освятили на честь Миколи Чудотворця. А диво-ікону розмістили у храмі. З року в рік ширилися чутки про дива, які творить образ. Тисячі прочан з усіх усюд поспішали до неї. Серед них якось опинилася і мати майбутнього літературного генія Марія Іванівна Гоголь-Яновська. Пішки прийшла вона з родового маєтку Яновщини. Була надзвичайно пригнічена страшним горем: не зважаючи на юний вік, встигла поховати двох діток, і прийшла просити милості Божої, аби Бог дав синочка. Пологи пройшли нормально, хлопчик з’явився на світ і його, на честь святого, назвали Миколою.