У Римі вшанували пам’ять Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого

У Римі вшанували пам’ять Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого - фото 1
У прокатедральному соборі Святої Софії в Римі з нагоди 130-ї річниці з дня народження патріарха Йосифа Сліпого відбулася низка молитовних і мистецьких заходів, пов’язаних із його життям та діяльністю.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

В сам день народження патріарха Йосифа, 17 лютого, відбулися поминальні богослужіння з цієї нагоди.

«Cьогодні величний день, бо сто тридцять років тому народився Йосиф Сліпий, наш патріарх, великий українець і будівничий нашої Церкви й собору Святої Софії. Цей велетень духу вісімнадцять років провів у радянських таборах, однак українці двадцять першого століття ще мало знають про нього», - такими словами розпочав євангельську проповідь на Літургії о. Дмитро Кудін, віцеректор собору.

Наприкінці душпастир розповів цікаву історію, яку переповідав світлої пам'яті Любомир Гузар: «У той час, коли Блаженніший Любомир був секретарем патріарха Йосифа, в їх користуванні була маленька автівка "фіат". Патріарх, як відомо, був високий на зріст. Коли вони вдвох прибули на цьому авто до Ватикану, один хлопчик ідучи з татом, задивився на Йосифа Сліпого, який завжди мав у кишені цукерки». Тож патріарх пригостив солодощами хлопчика. Тоді тато покликав сина, але той непорушно спостерігав за патріархом. Батько запитав: «Чому так дивишся?». А той відповів: «Мені цікаво, як той, великий, сяде в таку маленьку машину». «Навіть у цій скромній, наївній історії бачимо, що він не вимагав до себе почестей, шани, багатства. У тих маленьких діях ми пізнаємо його велич», - підсумував проповідник.

Після цього присутні помолилися Панахиду за упокій світлої пам’яті Патріарха Йосифа Сліпого.

У приміщенні товариства «Свята Софія» відбулося театральне дійство «Тернистий шлях Йосифа Сліпого» у виконанні студентів Української папської колегії святого Йосафата. Емоційною для глядачів стала сцена допиту Сліпого cлідчим, де від нього вимагали визнати існуючий режим та владу, а ще стати Главою Російської Православної Церкви в Києві.

«Тогда ти станєш свободним человеком», - наполягав слідчий. «Для чого мені така свобода? Я давно прийняв своє рішення: ніколи не зраджу католицької віри і мого народу!» - на те відповів йому ісповідник віри.

Ці сцени перепліталися з історичними документальними відео та патріотичними піснями у виконанні студентів Української папської колегії святого Йосафата.

«Брати-семінаристи допомогли нам пригадати нашого наставника - патріарха Йосифа. Нам необхідно брати з нього приклад, бо ми приходимо, зустрічаємося, молимося в соборі, який він збудував, будучи сімдесятилітнім, після сибірських таборів, і, маючи змогу вже спочивати на лаврах слави. Нашим обов’язком в часи, які переживаємо, нести любов до Бога, правду і любов до України», - резюмував о. Марко Семеген, голова товариства «Свята Софія».