У римо-католиків 9 березня починається Великий піст

Західна Церква має 6-тижневий Великий піст, оскільки суботи також вважає пісними днями. Щоб піст мав сорок днів, то до 36 днів основного посту Західна Церква у VII ст. додала ще чотири дні на початку посту, тому й починається піст у т. зв. Попільну середу.

За традицією, що склалася ще в Латинській Церкві у VІІІ столітті, цей день одержав назву Попільна середа через стародавній обряд посипання голови попелом на знак покаяння. Попіл одержують, спалюючи пальмові галузки, що залишилися з торішнього свята Входу Господнього в Єрусалим. Потім його освячують, і священик посипає ним у формі хреста голови парафіян.

Дотримуватися строгого посту Католицька Церква вимагає лише в Попільну середу, Страсну п’ятницю та Велику суботу. В інші дні у піст забороняється їсти м’ясо, але дозволені молочні продукти, яйця. Так зване «злагіднення» постів у Католицькій Церкві відбулося після Другого Ватиканського Собору (1962-65 рр.), адже піст для християни — це насамперед час віднови духу у молитві та вправляння у християнських чеснотах.

У період Великого посту не влаштовуються весілля та інші гучні урочистості.

У цьогорічному посланні на Великий піст 2011 року Папа нагадує, що Великий піст веде нас до святкування Пасхи – смерті й воскресіння Христа, учасниками яких є й ми, отримавши при хрещенні нове життя у Христі Господі. Те, що в більшості випадків хрещення отримується в дитинстві, свідчить, що йдеться про Божий дар: ніхто власними силами не заслуговує на вічне життя. Боже милосердя, яке скасовує гріх і дає змогу переживати у власному житті «ті самі прагнення Ісуса Христа» (пор. Фил. 2,5), дається людині безкорисливо, тільки з Божої ласки. Хрещення є зустріччю із Христом, який формує всю істоту охрещеної особи, дарує їй Боже життя і закликає до щирого навернення.

Окремо згадуючи біблійні читання, призначені на неділі Великого посту, Бенедикт ХVІ вказує, що цими текстами Святого Письма Церква веде нас до особливо інтенсивної зустрічі з Господом, закликаючи до поновного поглиблення етапів християнського втаємничення.

Папа підкреслює, що «занурення у Христову смерть і воскресіння через Святу Тайну Хрещення щодня спонукає нас до того, щоб визволяти своє серце від тягаря матеріальних речей, від егоїстичної прихильності до «земного», що приводить нас до зубожіння і стає на перешкоді тому, щоб бути готовими й відкритими для Бога і для ближніх. Через традиційне практикування посту, милостині й молитви, Великий піст навчає нас в дедалі радикальніший спосіб жити Христовою любов’ю.

Святіший Отець наголошує, що Великий піст – це час уподібнюватись до Ісуса та пройти шляхом глибокого навернення, тобто керуватись у життя Божою волею, звільнитись від егоїзму, від спокуси володіння та жадоби грошей, подолати інстинкт панувати над іншими і відкриватись на Христову любов. Практикування милостині є закликом до надавання першості Богові й до спрямування уваги на ближнього, щоб наново відкрити доброго Бога і прийняти Його милосердя.

Папа Бенедикт ХVІ закликає також до молитви, яка відкриває перед нами перспективи вічності й трансцендетності, в якій знаходимо час для Бога, щоб пізнати Його слова, відкрити серце для надії, яка не розчаровує, а веде до вічного життя.