У Римській дієцезії відкрито беатифікаційний процес вірменського кардинала

28 жовтня 2022 р., в катедральному соборі Римської дієцезії – Папській базиліці святого Івана на Латерані, відбулася інавгураційна сесія дієцезального розслідування щодо життя, геройського виміру чеснот та слави святості Слуги Божого Блаженнішого Ґріґора Бедроса XV кардинала Аґаджаняна, який був Главою Вірменської Католицької Церкви, одним із модераторів Другого Ватиканського Собору, а також очолював Конгрегацію Поширення віри.

Ґазарос Аґаджанян, таким було мирське ім’я Слуги Божого, народився 18 серпня 1895 року в місті Ахалціхе на півдні Грузії, що тоді була частиною російської імперії. Після навчанням у Римі в Папському Урбаніанському Університеті отримав священиче рукоположення 23 грудня 1917 року. продовжуючи навчання у Римі, здобув докторат. На короткий час повернувся до Грузії, де служив у Тбілісі, а тоді знову прихав до Риму, де був віцеректором, а згодом – ректором Папської Вірменської Колегії. Був також викладачем, а пізніше і ректором Папського Урбаніанського Університету, де викладав космологію та богослов’я святих таїнств.

У 1935 році Ґазарос Аґаджанян був призначений титулярним єпископом Команії Вірменської, а 30 листопада 1937 року Синод Єпископів Вірменської Католицької Церкви обрав його Патріархом-Католикосом Килікійським, а через два тижні це рішення затвердив Папа Пій ХІ. Згідно зі звичаєм, він взяв ім’я Ґріґор Бедрос XV (Григорій Петро ХV), а Папа Пій ХІІ 1946 року ввів його до Колегії Кардиналів.

У 1955 році кардинал Аґаджанян був призначений головою Папської Комісії з редагування Східного Кодексу Канонічного Права. В 1960 році був призначений Префектом Священної Конгрегації Поширення віри. У зв’язку з цим він зрікся патріаршого служіння. Під час Другого Ватиканського Собору він був одним із модераторів, відіграв важливу роль у приготуванні Декрету про місії «Ad gentes» та Конституції про Церкву в сучасному світі «Gaudium et spes».

У 1970 року кардинал Аґаджанян подав зречення з посади Префекта Конгрегації Поширення віри й поселився у Папській вірменській колегії в Римі. Відійшов до вічності 16 травня 1971 року.