У Сатанові віднайшли елементи декору костелу XVII століття і вже мають план дій
Римо-католицький храм Пресвятої Трійці, від початку ще дерев’яний, заклали наприкінці XVI століття коштом родини Костків, які володіли тоді Сатановом. Пізніше, приблизно 1646 року, тут постав вже мурований костел у готичному стилі.
Після закриття комуністами, давній храм розібрали на каміння. Частина старожилів, посилаючись на дідусів та бабусь, запевняють, що вже на кінець тридцятих років від костелу й сліду не залишилося. Інші розповідають, що чималу споруду використовували у якості «каменоломні» ще до початку п’ятдесятих.
Що тут колись стояла сакральна споруда, свідчить лише так званий «Петрів камінь» — велетенська каменюка, вкрита латинськими написами та різьбленням, на якій стояла колись скульптура Богородиці.
Наприкінці минулого року біля «Петрівого каменю» почали зводити Туристично-інформаційний центр (державне фінансування з коштів виділених ЄС). Центр постав на місці закинутої водокачки та старої водонапірної башти.
Після зведення будівлі постало нагальне питання про впорядкування території. Попри інше, пейзаж тут псував місцями вже обвалений підпірний мур, тож його вирішили скласти по новому. Коли мур розламали — виявилося, що його зведено з каміння знищеного храму. Більш того — тут знайшли чимало прикрашених різьбленням фрагментів будівельних блоків. Завдяки цим знахідкам тепер можна скласти певне уявлення про декор знищеної споруди.
Очікувалося, що в найкращому випадку з розвалів каміння вдасться видлубати хоча би 2-3 декорованих фрагменти, але реальність в рази перевищила найоптимістичніші сподівання. Було знайдено понад десяток фрагментів різноманітного декору – від чималих блоків до невеличких уламків.
Найцікавішим та найефектнішим виявився елемент карнизу, що раніше прикрашав якийсь «кутовий» фрагмент костелу – деталь має форму трикутної призми з двома декорованими гранями.
Не менш цікавою є й верхівка якоїсь невеличкої арки. Вона могла прикрашати вікно або якусь нішу зі скульптурою. Знайшлися й елементи пілястр, колон та ще якихось не визначених деталей. В цілому ж колекція знайдених декорованих блоків достатня, аби сформувати чималу лапідарну експозицію в поважному музеї.
Голова Сатанівської територіальної громади Альберт Собков каже:
«Дуже доречна знахідка. Ми Туристично-інформаційний центр незабаром відкривати будемо, а тут такий подарунок! Фактично готова експозиція. Тепер треба подумати як все знайдене найкраще представити сатанівчанам та туристам. Але придумаємо».
Сатанівський голова не виключає, що це не останні храмові реліквії: «Днями будемо демонтувати зведений в 1953 році закинутий резервуар для води, — пояснює він свої сподівання. – Споруда абсолютно технічна, давно не використовується і не цікава ні історично, ні естетично. Не виключено, що для її зведення теж використали каміння з сусіднього костелу».
На його думку, лапідарна виставка біля туристично-інформаційного центру стане ще однією родзинкою давнього Сатанова та принадою для туристів. Втім, у голови ОТГ є більш амбітна мрія.
«Маємо кілька знімків, на яких видно, як колись виглядала скульптура Божої Матері, що стояла на «Петровому камені», — показує він на екрані смартфону давні світлини. — Сподіваюся колись відновити цю давню красу. Тим більше, що в Україні вже є такий досвід. Наприклад в Бучачі, де за старими світлинами відновили придорожні фігури Божої Матері та святого Яна Непомука роботи Пінзеля».
