У червні львів’яни та гості мають унікальну можливість помолитися перед образом, який власноруч написала матір Праведного Митрополита Андрея – Софія Шептицька. Побачити особливу пам’ятку, що дивом врятувалася в радянський час, запрошує Архикатедральний Собор святого Юра УГКЦ.
Про це повідомляє Духовна велич Львова.
Йдеться про образ «Найсвятіше Серце Христове», від створення якого цьогоріч виповнюється 145 років. Як пам’ятка особливого історичного й культурного значення, він зберігається в приміщенні Митрополичих палат на Святоюрській горі, проте тільки в червні всі охочі мають змогу побачити образ і дізнатися подробиці про нього.
Як розповідають на фейсбук-сторінці собору, Софія з Фредрів Шептицька мала неабиякий художній хист, отож створила ряд робіт на релігійну тематику, а також кілька портретів своїх рідних, свої автопортрети, та зображення родинної садиби. Більшість робіт Софії Шептицької були знищені у 1939 році, коли більшовики спалили родинний маєток Шептицьких у Прилбичах, проте образ «Найсвятіше Серце Христове» зберігся, бо вже на той час перебував у Львові.
«Найсвятіше Серце Христове» Софія Фредро-Шептицька написала у 1878 році, після народження сьомого і останнього сина – Леона, наймолодшого брата митрополита Андрея. Образ первісно знаходився у храмі Пресвятої Трійці, поряд з родинним селом Шептицьких – Прилбичі, у с. Брухналь (нині Тарновиця) Яворівського р-ну Львівської області, де у серпні 1865 року був охрещений Роман Марія Александр Шептицький – майбутній Митрополит Андрей.
17 січня 1901 року Софія подарувала цей образ синові Андрею, коли він став Митрополитом. Відтак владика Андрей забрав його зі собою у Митрополичі палати на Святоюрську гору у Львові. Тут образ зберігався до 1946 року, до часу ліквідації УГКЦ. Після 1946 року його доля була невідома.
У 1990 році, після легалізації УГКЦ і повернення їй Митрополичих палат, виявилося, що там зберігається якась цілком невідома робота Софії Фредро «Христос Пастир», де був зображений Ісус, який у руках тримає ягнятко. У 2012 році цей образ віддали на реставрацію у майстерню монахів-студитів. Під час детальної експертизи і дослідження реставратори виявили, що під зображенням є інше. Коли фахівці зняли верхній шар, то побачили «Найсвятіше серце Христове» — образ, який так довго вважався втраченим.
Причини, з яких у радянський час серце Христа замалювали зображенням ягняти, невідомі. Ймовірно, це зробили з метою збереження від знищення. Оскільки в східній традиції немає культу вшанування серця Христового, цю роботу із виправленим підписом легше було зберегти без привернення зайвої уваги. Так чи інакше, унікальний образ, створений рукою Софії Шептицької, було врятовано і відновлено – так серце Христа, зображене на полотні, символічно «воскресло».
Після реставрації він зберігається у Митрополичих палатах на Святоюрській горі, а протягом червня образ традиційно виставляють в Архикатедральному Соборі Святого Юрія для почитання. Червень у Церкві є місяцем особливого моління до Христа Чоловіколюбця, тож щоденно перед образом Найсвятішого серця Христа звершують Молебні до Христа.
Архикатедральний Собор святого Юра запрошує на молитву кожного дня: з понеділка по п’ятницю – після Божественної Літургії о 18:00, а у неділю – після Вечірні о 17:00. Це особлива нагода особисто побачити образ, що є свідком життя Праведного Митрополита Андрея і драматичних сторінок у житті УГКЦ, та помолитися перед ним.