У «Софії Київській» розкопали древні підземелля

06 липня, 11:20
Культура
У «Софії Київській» розкопали древні підземелля - фото 1
На території Національного заповідника «Софія Київська» почалися унікальні розкопки. Археологи виявили древні підземелля, які збереглися до наших часів у чудовому стані,

Про це повідомляє «Обозреватель».

На початку травня на території Софійського собору стався обвал ґрунту. Один із автомобілів навіть частково пішов під землю. Історики помітили на місці провалу старовинну кладку. У заповіднику світового значення вирішили негайно провести розкопки підземної споруди.

Відомі археологи взялися до роботи та встановили, що до них печери вже вивчали – це було в 1916 році та в 1970 роках. Щоправда, розкопки 1916 року породили чимало легенд і стосувалися вони саме цього тунелю. Наприклад, нібито тут залишили написи, що тут містяться великі скарби Ярослава Мудрого. Хоча вчені висловлюють припущення, що це історичний фейк.

Археолог Тимур Бобровський розповів, що думає сучасна наука про знахідку. Підземелля, в яких кладка збереглася в чудовому стані, – єдина споруда XVII століття на території Софійського собору. Саме в цьому столітті почалося відродження нашої національної святині.

«За характером кладки можна припустити, що на початковому етапі – в середині – другій половині XVII ст. – підземелля було цілком складено з глини, а пізніше – наприкінці XVII і в першій половині XVIII століття – частину перебудували з використанням вапняного розчину. Щодо призначення споруди, можна припустити, що це була пивниця – господарський погріб Софійського монастиря, який звели за митрополита Петра Могили», – розповів Бобровський.

За його словами, довжина підземелля може досягати 60 метрів. Тобто за мірками XVII століття – це значна споруда. Зараз вчені її вивчають із двох боків. Лабіринт цікаво побудований, ніби під кутом, через що потрапити до нього можна з різної глибини. В одному розкопі, який зараз вивчають, глибина не більше ніж 3 метри, а ось інший вхід не дуже вивчений. Припускають, що його глибина може становити від 5 метрів.

Цікаво подивитися на кладку зводів споруди. Цегла збереглася в чудовому стані – тріщини можна знайти тільки в місцях провалу ґрунту. Примітно, але для зведення підвалів використовувалася плінфа (тонка обпалена цегла часів Київської Русі. – Ред.) із Софійського собору. Завдяки цьому споруда дуже міцна.

В лабіринтах прохолодно, якщо на вулиці +30, то тут на 10 градусів менше.

Надзвичайних скарбів, за якими всі ганяються, тут поки не знайшли. Вчені припускають, що підвали спустошили ще в XVIII столітті.

Попри те, що підземелля вже вивчалися, на цих розкопках вченим вдалося знайти кераміку часів Київської Русі, а також уламки посуду ΧVII–XVIII ст. Також археологи знайшли срібний солід шведського короля Густава Адольфа (1630-ті рр.), який ще потрібно очистити, та уламок посрібленої столової ложки з гербовою позначкою XVIII століття.

Унікальні розкопки засипати землею не будуть. У планах заповідника законсервувати знахідку і виставити на загальний огляд. Це може статися вже до кінця 2021 року.

Як йдеться у повідомленні, археологам залишається побажати неймовірного успіху. Хтозна, може скарби Ярослава Мудрого вони дійсно знайдуть. Оскільки їм ще копати й копати.