У Ватикані через 50 років оприлюднили новий документ, що визначає взаємини між католиками і юдеями

10 грудня 2015 року в Ватикані відбулася презентація нового документу Папської комісії з релігійних зв'язків з юдаїзмом. Його назва «Бо дари й покликання Божі невідмінні». У ньому розглядаються богословські питання, що стосуються відносин між католиками і юдеями 50 років після оприлюднення Соборної декларації Nostra Aetate, 4 параграф якої присвячений юдаїзму.

10 грудня 2015 року в Ватикані відбулася презентація нового документу Папської комісії з релігійних зв'язків з юдаїзмом. Його назва «Бо дари й покликання Божі невідмінні».  У ньому розглядаються богословські питання, що стосуються відносин між католиками і юдеями 50 років після оприлюднення Соборної декларації Nostra Aetate, 4 параграф якої присвячений юдаїзму.

У новому документі Папської комісії викладається коротка історія взаємин між католиками і юдеями за останні 50 років: були зроблені значні кроки в області діалогу, католики й юдеї перейшли від відчуженого співіснування до глибокої дружби. Соборна декларація Nostra Aetate вперше позначила богословську позицію Католицької Церкви щодо юдаїзму, що призвело до значних змін на всіх рівнях.

У новому документі йдеться про особливий статус діалогу між католиками і євреями: його не можна прирівнювати до діалогу з іншими світовими релігіями, в силу єврейського коріння самого християнства. Ісуса Христа можна зрозуміти тільки в єврейському контексті Його епохи, хоча Він, як Месія Ізраїлю і Син Божий, виходить за рамки цього історичного горизонту.

Бог відкривається в Своєму Слові, представляючи Себе людям. Для юдеїв це Слово присутнє в Торі; для християн Слово Боже втілилося у Христі Ісусі. Тим не менш, стверджується в документі, Слово Боже неподільне і вимагає від людей відповіді, яка дозволила би їм сприймати це Слово, перебуваючи в належних відносинах з Богом.
Між Старим і Новим Заповітом існує нерозривна єдність, хоча ці два Завіти тлумачаться різно євреями і християнами відповідно до власних релігійних традицій. З християнської точки зору Старий Завіт можна зрозуміти й інтерпретувати у світлі Нового Завіту. Старий і Новий Завіт - це частина єдиної і однієї історії союзу між Богом і Його народом, хоча Новий Завіт слід розглядати як звершення старозавітних обітниць.

У документі підкреслюється, що через Ісуса Христа, через Його смерть і воскресіння, всі люди причетні до порятунку, всі люди врятовані. Хоча юдеї не можуть вірити в Ісуса Христа як універсального іскупителя, вони причетні до порятунку, бо дари й покликання Боже непорушні (СР Рим 11,29). Це залишається незбагненною таємницею рятівного задуму Бога.

Хоча в діалозі з юдаїзмом католики дають свідчення своєї віри в Ісуса Христа, вони утримуються від всякої активної спроби навернення євреїв та місіонерства серед них. Католицька Церква не передбачає жодної інституційної місії, зверненої до євреїв, йдеться у новому документі Папської комісії з релігійних зв'язків з юдаїзмом.

У братському діалозі євреї і католики повинні все краще і краще вивчати і пізнавати один одного, примирятися один з одним, спільно працювати на благо справедливості, миру та захисту творіння, дієво боротися проти всякої форми антисемітизму. Вони покликані зміцнювати співробітництво в гуманітарній сфері, допомагаючи бідним, слабким, знедоленим, і стати таким чином благословенням для всього світу. Про це повідомляє Радіо Ватикан.