У Запоріжжі обговорили тему єдності християн

Неформальна мета даної зустрічі – розвиток ідеї Помісної Церкви в Україні – переросла у жваву дискусію стосовно суспільної позиції конфесій.

«Думаю, якби ми обговорювали питання єдності Церкви частіше, ніж раз на рік, воно б набуло більшої популярності… Церкви розходяться суто через політичну основу, бо іноді владики думають політикою, а не теологією. Буває, бажання влади перемагає бажання єдності», - поділився своїми враженнями єпископ Степан (Меньок), екзарх Донецький УГКЦ.

У свою чергу єпископ Ян Собіло Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ додав, що зі свого боку постарається зробити так, аби «ієрархія церковна не заважала людям вершити справу єдності».

Це обговорення стало черговим заходом за ініціативи УГКЦ та отця Ігоря Шабана, голови Комісії УГКЦ сприяння єдності християн. Задля богословського тлумачення проблеми єдності були запрошені спікери - о. Юрій Щурко, завідувач кафедри Біблійних наук Українського Католицького Університету та протоієрей Української Православної Церкви (у єдності з Московським Патріархатом) Ігор Рябко, завідувач кафедри теології КПУ Запоріжжя. Варто додати, що спершу учасником обговорення мав також бути о. Георгій Коваленко, який скасував свою участь після неблагословення предстоятеля їхати на зустріч.

Навіть теологи знаходять мало часу для читання Письма для себе, а не суто по роботі, пожалівся о. Юрій. За його словами, поділ серед християн та відмова від задуму Ісуса про єдність у любові є однією з найголовніших проблем: «Я вже багато років відчуваю, що зло живе не в Церкві і не в процесах секуляризації, а в розділенні. Поділ – це наш сором, що послаблює наші свідчення». Священик рекомендує регулярно ставити собі ключове питання: «чи допомагають мої дії будувати Церкву чи я дію заради реалізації власних амбіцій?» Саме таке нагадування може спрямувати дії в бік єдності, а не поділу.

Синергійно до першого виступу о. Ігор продовжив, що суть Церкви полягає не в її юридичному статусі, а в шляху до спасіння в Ісусі. Він певен, що спекуляції у сфері біблійної етики та політизація релігії далекі від життя за вірою. Спікер запропонував використовувати поняття «християнізму» (за аналогією до ісламізму), що означало б явища, пов’язані з християнством, але далекі від його духу. «Ненависть автоматично викидає людину з християнства, бо якщо ти пустив її в душу, то зможеш і до неї закликати, - підкреслив отець. – Єдність має бути не навколо нації чи держави, а навколо Христа і саме Він для нас є понад усе».

Найбільш динамічною частиною після миротворчих виступів стала дискусія за участі слухачів. Зокрема журналіст Богдан Василенко вказав на те, що «25 років виховувалась ненависть серед православних і досі вона все переповнює», на прикладі того, коли інших одновірців називають «розкольниками». Подібні думки про панування ненависті у православному середовищі, яка є найбільшою перепоною до єдності, підтримали й інші учасники обговорення. Натомість спікери запропонували малі кроки для побудови єдності «з низів» - через спільне соціальне служіння та суспільні акції. Отець Юрій пропонує діяти як бджоли у кожному своєму рішенні: «Уявіть собі зелену галявину, куди прилітає бджола і шукає собі меду. Якщо ж туди прилітає муха, то ви самі знаєте, чого вона буде шукати».

Додамо, що в подальшому організатори планують продовжувати традицію круглих столів та обговорення шляхів єдності Церкви. Наступний круглий стіл запланований у Житомирі, дата уточнюється.