Україна – територія, яка поєднала мусульман та християн

В Одесі 24 березня відбувся «круглий стіл», присвячений 350-річчю від часу перебування на землях півдня України і Криму відомого турецького мандрівника, історика і географа Евлія Челебі. В роботі «круглого столу» взяли участь провідні вчені, церковні та громадські діячі з Києва, Харкова, Донецька, Криму, Одеси та Польщі.

Тема заходу безпосередньо пов’язана з Одеським регіоном та Кримом, які під час своїх подорожей неодноразово відвідував Евлія Челебі, залишивши опис культури, побуту, традицій та вірувань народів, які жили у нашому краї, в своїй 10-томній праці «Книга подорожі». Серед інших тем, які обговорили під час «круглого столу» — українсько-турецькі стосунки; історія взаємовідносин ісламу та християнства на півдні України.

Відкрив засідання муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов (м. Київ).

— Україні випала особлива доля: наша країна знаходиться на перехресті мусульманського та християнського світів, де зустрілися Схід і Захід, де християнська Європа та мусульманський Схід в країні дуже вдало поєдналися у традиціях, культурі, мові та історії, і це досягнення чудове, — підкреслив він.

Основною подією «круглого столу» стала презентація монографії дослідника Михайла Якубовича « Іслам в Україні: історія і сучасність», куди увійшли останні дослідження життя мусульман на українських землях. Монографію вперше в Україні презентували саме в Одесі. Як відзначив історик-східнознавець з Острогу Віталій Щепанській.

— Ця монографія довго писалася та готувалась Михайлом. Працю автор розпочав ще у студентські роки, — говорить Віталій.

Монографія складається з 6 розділів та розпочинається з розквіту ісламу в світі, починаючі з середньовіччя, та спогади мандрівників, які потрапляли у ті роки до України. Монографія доповнена ілюстраціями сучасних історичних об'єктів та архівні фоторукописи, а також містить словник ісламських термінів.

Як зазначив один з учасників «круглого столу» з Києва заступник голови Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраїд» Сейран Аріфов, вивчати історію релігій, виникнення тієї чи іншої конфесії просто необхідно.

— Наша асоціація була створена, перш за все, для того, щоб бути мостом між мусульманським світом і Україною. І ми впевнені, що різні конфесії потрібні для того, щоб в першу чергу пізнавати один одного, а не воювати, — зазначив він.

Сейран Аріфов підкреслив, що історію необхідно переглядати і вивчати заново, так як раніше, в тоталітарний час, в це питання втручалася правляча партія і спостерігалася ісламофобія.

До цієї думки приєднався і східознавець, викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка Юрій Косенко. Він зазначив, що раніше була думка, що між українцями і кримськими татарами існували работоргівля і ворожнеча.

— Однак все частіше вчені приходять до висновку, що між ними існувало тісне співробітництво. Цей факт вивчають особливо уважно останні два роки. Адже історія України неповна без історії османів на нашій території, — підкреслив історик.

А ось вчений Інституту Сходу історичного факультету Познанського університету Маріуш Маршевскій з Польщі зазначив, що в шкільних підручниках мало уваги приділяється тому, що на території сучасної Одеси, Херсона та Миколаєва існував паралельний слов'янсько-християнський культурний світ. Він належав до мусульманського цивілізаційного простору і, попри те, що пишеться в підручниках шкіл про тюркських кочівників-варварів XVII-XVIII століть, мав свою багату культурну історію, релігійну та філософську традицію.

— Є західні вчені, які розробили методику вивчення релігії в південних степах. Це — наша спадщина. Наприклад, в той час на території Балти знаходився форпост Османської імперії. А після 1768 року місто було місцем боїв між гайдамаками і татарами. В кінці 18 століття османська Білгород-Дністровська фортеця досягла вершини свого культурного розвитку, — розповідає Маріуш Маршевскій.

Під час «круглого столу» була презентована також невеличка виставка з книжок про Евлія Челебі та його напрацювання, які представила Одеська національна наукова бібліотека.

Анна Волошина