Українці західної Європи здійснили прощу до Люрду
Українці західної Європи 26-28 жовтня здійснили спільну прощу до Марійного санктуарію в Люрді.
Разом своїми єпископами Діонісієм (Ляховичем), апостольським візитатором для українців-католиків в Італії, Глібом (Лончиною), єпархом єпархії Пресвятої родини з осідком у Лондоні та Борисом (Ґудзяком), який очолює Паризьку єпархію святого Володимира, десятками священиків, вірні з Італії, Франції, Іспанії, Бельгії, Англії, Італії, а також кілька груп з України протягом трьох днів спільно молилися в місці Об’явлення та в українській церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Люрді.
Крім урочистих архиєрейських Літургій в церкві святої Бернадетти та Ґроті Об’явлення, паломники мали змогу взяти участь у традиційних процесіях Вервиці зі свічками, під час яких, з нагоди української прощі, розважання також читали українською мовою.
В українському храмі, який збудований 1982 року за проектом Мирослава Німціва та розписаний 1984 фресками польсько-українського художника Єжи (Юрія) Новосельського та іконостасом Петра Холодного, відбулися нічні чування та лекція мистецтвознавця Єви Рибалт про особливості іконографії Новосельського та розпис українського храму, який багатьох шокує і провокує на глибокі роздуми.
«Я вперше був в Люрді, коли закінчив навчання в Римі і їхав до Бразилії, щоб там отримувати свячення», - поділився Владика Діонісій, який здійснив десятки прощ до Люрду сам та з своїми вірними і є одним з ініціаторів такого спільного паломництва. – «А коли став єпископом і отримав відповідальність за мігрантів в Італії та Іспанії, то ми приїжджали сюди щороку в останню неділю жовтня. Тішуся, що владика Борис і Паризька єпархія це перебрали і також приїжджають наприкінці жовтня. Для наших людей – це духовне відживлення, щоб набратися нової енергії для свого життя».
Владика Гліб Лончина відвідав Люрд вперше. І саме він очолив завершальну Літургію в Ґроті Об’явлення, біля якої, незважаючи на сильний дощ, зібралися сотні паломників. Він наголошував у своїй проповіді на безумовній Божій любові і спасінні вірою.
«Бог нас освячує, Бог нас спасає. Ми повинні радіти, що Бог завжди є з нами. Бо чиєю силою ми робимо добро? Бог є з нами, коли ми любимо, віримо, допомагаємо іншим, коли свої жертви приносимо. Але навіть коли грішимо, якщо перепрошуємо і каємося, тоді Він теж є з нами. Своїми добрими ділами ми наперед дякуємо Богові за те, що Він є з нами, що ніщо не може відлучити нас від любові Христової, навіть наші гріхи», - звернувся владика до паломників.
«Ця місцевість мені дуже дорога, бо я сам дитиною належав до парафії Непорочного Зачаття. А загалом проща – це символ життя. Ми подорожуємо через життя до щасливої зустрічі з Богом, але вже тут і тепер Його зустрічаємо. Це відчуття дає нам проща, щоб зупинитися і відчути Божу ласку, Божу присутність. Це сильний момент духовного життя», - розповів він.
Єпарх Паризький владика Борис (Ґудзяк) звернувся до паломників з закликом дбати про український Люрд і поширювати новину про нього серед інших та примножувати те, що нам залишили попередники.
«Ми маємо розвивати те, що зробити наші попередники. Нам треба нашу присутність тут, в Люрді, посилити. Наш храм має процвітати і стати донором для всього Люрду», - зазначив він, додавши, що українська церква в Люрді була збудований світовим українством, тому чисельна присутність на прощі українців з різних країн є такою цінною.
Він також зауважив, що є речі, які українці в Люрді втратили, наприклад престіл в люрдській базиліці Вервиці, зараз не діє український готель через відсутність ремонту та невідповідність технічним вимогам. Готель на більше, ніж 40 номерів розташований навпроти української церкви і недалеко від Ґроти Об’явлення.
«Хочу подякувати всім паломникам за труди, за віру, за молитву. Дякую людям з особливими потребами, що приїхали на візочках, щоб молитися разом. Ваше свідчення віри для нас є надзвичайно важливим. Будьте здорові, їдьте в радості і мирі, благословіть усіх тих, яких ви згадували в молитві, і вітайте його від усіх нас», - звернувся він до прочан. Про це РІСУ повідомила Мар’яна Карапінка.
