Українцям потрібне свято романтичної любові і подвигів
День 14 лютого, на який в латинському календарі припадає святого Валентина, віднедавна став суспільним каменем спотикання. Серед українців не так багато тих, хто живе за цим календарем, однак під впливом масової комерційної культури в наш побут увійшло це свято під назвою День закоханих. Більше того, за участю пишучої братії, це свято обросло різними міфами, у т.ч. з елементами еротизму.
День 14 лютого, на який в латинському календарі припадає святого Валентина, віднедавна став суспільним каменем спотикання. Серед українців не так багато тих, хто живе за цим календарем, однак під впливом масової комерційної культури в наш побут увійшло це свято під назвою День закоханих. Більше того, за участю пишучої братії, це свято обросло різними міфами, у т.ч. з елементами еротизму.
У римо-католицькій традиції цей день дійсно має романтичну історію, але у християнському розумінні любові. Як розповідає римо-католицький священик-капуцин Костянтин Морозов, згідно з легендою з єпископом-мучеником Валентином (загинув у 273 році) пов’язано кілька романтичних історій, але всі вони підкреслюють „передусім романтичну любов між чоловіком і жінкою, показують її духовний вимір”. Наприклад, ці: одного разу єпископ побачив двох молодих людей, які сварилися. Підійшовши до них, він вручив їм троянду і попросив, щоб вони вдвох потримали її — молоді люди відійшли, примирившись. Інша версія цієї ж легенди розповідає про те, що святому вдалося повернути їм любов, наказавши чудесним способом молодим голубкам кружляти довкола них і воркувати любовних пісень”. Папа Геласій I у 496 році присвятив єпископу Валентину день пам’яті — 14 лютого, ймовірно для того, як вважає о. Костянтин, щоб витіснити язичницьке свято римських «люперкаліїв», свято плідності і материнства, а у практиці – розв’язної любові і еротизму.
14 лютого у православному календарі, за яким живе більшість українських християн, відзначене як передпраздництво Стрітення і св. муч. Трифона. І серед православних покровителями подружньої любові та вірності є святі Петро і Февронія, день пам’яті яких відзначається 8 липня. Тому для православних формально немає ніяких причин святкувати 14 лютого ні день св. Валентина, ні день закоханих. Але Православна Церква повинна реагувати на „тренди” сучасного суспільства, вважає о. Андрій Дудченко (Українська Православна Церква). На його думку, багато християн справедливо з підозрою ставляться до такого свята і форм його святкування. Вони вважають, що „віруючій людині належить бути більш благочестивій у виявах своїх почуттів”.
„Але справжня людська любов — справжній дар і благословення від Бога. І для християнина зростати в любові — означає наближатися до Творця, — вважає православній священик. — Тому всім, хто вітатиме 14 лютого своїх коханих, можна побажати одного: щоб їх відчуття було справжнім, щоб ніжність і добро, які вони зараз дарували своїм «половинкам», ніколи не вичерпалися, а кохана людина дійсно виявилася супутником на все життя”.
У протестантів немає традиції вшанування святих, тому цей день вони не святкують. Але, на думку пастора Української Християнської Євангельської Церкви Олександра Анфіногенова, таке свято потрібне.
„Сучасний світ, в якому ми живемо, переповнений подіями. Щодня ми чуємо або читаємо про щось, що повинне привернути нашу увагу, змусити хвилюватися, переживати, трепетати або турбуватися. Але у цьому «безумному, безумному, безумному світі» люди відчувають нестачу родинних і особистих подій, — вважає протестантський служитель. — Ми погрузли в побуті, роботі, служінні, проблемах. Є заведений порядок, є звичні приємні і не дуже обов'язки. Але подій в родинних хроніках все менше і менше. Як говорив герой улюбленого у всіх сім'ях фільму: «В нас пропав дух авантюризму, ми перестали лазити у вікна до улюблених жінок, ми перестали робити великі хороші дурниці». І навіть перегляд цього геніального фільму в певну дату теж перетворився на рутину і повсякденність”.
Тому Олександр Анфіногенов вважає, що „день святого Валентина — це закріплена в календарі можливість зробити все не так, це ухвалений суспільством шанс справжній події увірватися в чийсь уповільнений побут, це виклик нашій емоційній байдужості. День Валентина – прекрасна нагода для чоловіків практикуватися в романтичних подвигах, які так чекають від них дружини. А може вже і не чекають. Тоді це буде така подія!”
Як видно зі слів душпастирів різних конфесій, свято істинної любові потрібне, особливо зараз, коли щоденні клопоти руйнують подружні стосунки, коли в мас-медіа і в масовій культурі здійснюється пропаганда аморальних відносин. І було би непогано, коли б саме так, а не комерційно і не вульгарно, ми відзначали свято закоханих.
Світлина зі сайту "Запорізької правди" (www.zp-pravda.info)
