Інтерв’ю з Юрієм РЕШЕТНІКОВИМ, канд. філос. наук, керівником Державного комітету у справах національностей і релігій
На 1 січня 2010 року релігійна мережа України нараховує 35184 релігійні організації. Зокрема, 18 тисяч православних релігійних організацій, з яких УПЦ нараховує 12082, УПЦ КП – 4415, УАПЦ – 1234, 3765 релігійних інституцій знаходяться у складі Української Греко-Католицької Церкви і 1079 — у складі Римо-Католицької Церкви, також у Україні діють більше 8400 релігійних організацій протестантського спрямування. Крім цього, маємо 297 юдейських релігійних інституцій та 1182 мусульманських.
За 2009 рік релігійна мережа збільшилась на 719 релігійних організацій, найбільше зростання продемонстрували за останній рік саме православні церкви: УПЦ збільшила свою структуру на 256 релігійних організацій, УПЦ КП – на 159, УАПЦ – на 14. На 33 релігійні організації збільшилася мережа УГКЦ. Кількість протестантських релігійних організацій збільшилась на 150 одиниць, причому кількість харизматичних спільнот впродовж останнього року не збільшилась. Відзначу ще і збільшення на 33 одиниці кількості мусульманських релігійних організацій, і це не лише АРК, але територія усієї України.
— Чому саме така, на Вашу думку, динаміка розвитку різних конфесійних напрямків?
— Мені видається, що нинішні особливості динаміки зростання різних релігійних напрямків в Україні пов’язані з багатьма чинниками. Це і традиційна для нашого народу релігійна ментальність (православна та греко-католицька), і опанування православними церквами нових методів роботи з різними верствами населення, які до того використовувалися виключно протестантськими релігійними спільнотами, і посилення наголосу на місіонерській роботі в Українській Православній Церкві, і зменшення допомоги одновірців з-за кордону протестантським громадам у зв’язку з кризою. Але разом з тим, хотів би наголосити на тому, що українське суспільство, вочевидь, залишається поліконфесійним, а практично всі складові релігійної мережі України демонструють позитивну динаміку зростання кількості своїх релігійних організацій.
— Існують певні міфи про конфесійний склад України, зокрема, про наплив релігійних "сект". А який реальний стан присутності нових релігійних рухів в Україні? Зокрема, чи зареєстровані ті організації (як, наприклад, саєнтологи), які в низці європейських країн є або заборонені, або зареєстровані не як релігійні організації?
— Вочевидь, теза про «наплив сект» є перебільшенням. Статистика досить однозначно доводить, що новітні релігійні рухи складають незначний відсоток релігійної мережі, в якій домінують насамперед православні церкви та традиційні для України інші релігійні спільноти (греко- та римо-католицькі, протестантські, юдейські та мусульманські). Не спостерігаємо і тенденції активного збільшення кількості релігійних організацій, що належать до новітніх релігійних рухів.
На сьогодні в Україні не зареєстровано релігійних спільнот, діяльність яких прогнозовано веде до шкоди інтересам держави та громадян. Безумовно, що при цьому ми уважно вивчаємо і закордонний досвід.
Що стосується Церкви саєнтології, то на сьогодні її осередки не зареєстровані в Україні в якості релігійних організацій, хоча ми маємо інформацію про їх діяльність як громадських організацій в деяких містах.
— Які непорозуміння найчастіше існують під час реєстрації організацій, які причини відмов у реєстрації?
— Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» досить чітко визначає можливі причини відмови в реєстрації релігійної організації. Нагадаю, що «у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству». Цим керується і Держкомнацрелігій й інші визначені законодавством реєструючі органи при вирішенні питання щодо можливої реєстрації конкретної релігійної спільноти.
— Чи були випадки зняття з реєстрації і чому?
— За останній рік таких випадків, наскільки мені відомо, не було. Разом з тим, на сьогодні розглядається питання щодо можливого припинення діяльності окремих релігійних організацій через певні сумніви щодо відповідності їх діяльності чинному законодавству. Але хочу наголосити, що рішення щодо цих питань приймає не реєструючий орган, а виключно суд, як це передбачено чинним законом.
— Чи були випадки судів і скарг щодо реєстрації?
— Так, такі випадки мають місце. Йдеться про намагання так званого «Правовірного синоду УГКЦ» легалізувати своє становище в Україні шляхом реєстрації «Української правовірної греко-католицької церкви». Вони звернулися до суду, оскаржуючи наші дії. На сьогодні ця справа знаходиться у судовому розгляді.
— Які прогнози розвитку релігійної карти України?
— Мені видається, що найближчим часом збережеться позитивна динаміка збільшення числа релігійний організацій в Україні. Причому йдеться не так про появу нових релігійних течій, скільки про збільшення числа релігійних організацій у структурах традиційних для України конфесій. Разом з тим, не бачу причин очікувати таких значних розмірів зростання релігійної мережі, як це мало місце у кінці 90-х років минулого століття.
Львів-Київ, 8 березня 2010 року