Українську громадськість закликають гідно вшанувати особистість Митрополита Андрея Шептицького
Подаємо без змін Відкритий лист до громадськості Львівщини та країни з приводу вшанування Андрея Шептицького у Львові
Прийнятий Другим Ватиканським Собором постулат про «єдність багатоманіття» цілковито співзвучний з відповідями Митрополита Андрея Шептицького на виклики, які стояли і стоять перед УГКЦ. Митрополит Андрей ще у 20-х – 30-х роках ХХ століття говорив про те, що стало провідним мотивом діяльності Вселенської Церкви після рішень ІІ Ватиканського Собору 1963 р.
Підкреслюючи значення Митрополита Андрея як видатної екуменічної постаті всесвітнього масштабу й значення, розуміючи неоціненну роль нашого духовного Пастиря у становленні національної української ідентичності, керуючись засадами історичної справедливості, закликаємо українську громадськість та її владні структури проявити необхідну єдність устремлінь і дій заради сповнення важливої місії – гідного вшанування особистості Великого Митрополита.
Складнощі, властиві нашій добі й загрозливі для держави, вимагають рішучого об’єднання зусиль, намірів, стійкої зорганізованості суспільства. Верховною радою України прийнято постанову про проголошення 2015-го року – роком Митрополита Андрея Шептицького. Це – подія загальноукраїнського та світового значення. Відновлення площі Св. Юра в її історичному вигляді та встановлення на ній монументального пам’ятника Митрополитові – не тільки справа нашої честі, а й високої відповідальності перед майбутністю.
Між тим, щоразу виразніше проявляються тенденції впровадження у розпочату загальнонародну справу усякого роду сумнівів, вимальовуються лінії розмежувань, роздмухується сум’яття, адресоване громадській думці тощо. Ці фактори не можуть не тривожити. У зв’язку з тим почуваємося зобов’язаними у короткій і ясно викладеній формі представити перед громадськістю принципові мотиви, що стосуються реконструкції Святоюрської площі.
Справа ця не нова. Діяльність у її напрямку розпочата ще 4 роки тому. Прийнято кілька принципових передумов: перша – відновлення (реновація) і реорганізація площі перед Святоюрським архітектурним комплексом у її оптимальному історичному обсязі. Друга – встановлення монументального пам’ятника Митрополитові Андрею ніде інде, ніж на реорганізованій площі перед Святоюрським архітектурним комплексом. Третя: виразне й переконливе представлення пастирської, екуменічної, історичної, націє-творчої, культурно-просвітницької діяльності Великого Митрополита у образній скульптурній композиції. Четверта : максимальне збереження в незмінному, історично складеному вигляді комплексу – собору св. Юра, Митрополичої палати та садів на узбіччях Святоюрської гори, які охоплені охоронною зоною ЮНЕСКО.
З огляду на останню умову та згідно з нею, визріла й утвердилась позиція використання т.зв. «буферної» території, тобто, прилеглої до Святоюрського комплексу площі з існуючим сквером та комунікаційною магістраллю -- вулицею, яка названа на честь Митрополита Андрея – як основного об’єкту у плануванні, реновації й реконструкції історичного майдану «Святоюрська гора» (у майбутньому – поновленого відпустового місця). Зрозуміло, що для встановлення пам’ятника Митрополитові Андрею – третього, після увічнених на фасаді Собору св. Юра Митрополитів Льва та Атанасія з роду Шептицьких, -- кращого місця, ніж Святоюрський майдан не знайти.
Керуючись попередньо прийнятими умовами, розпочато планомірну діяльність у напрямку реалізації проекту.
Згідно з рішеннями міської Ради й особисто – її Голови п. Андрія Садового, прийнято відповідні заходи, організовано структурні комітети. Зокрема, за рекомендаціями міської та обласної Рад, Спілки архітекторів, громадських діячів та митців, сформовано компетентне журі, яке провело кілька всеукраїнських конкурсів та визначило архітектурно-урбаністичне рішення площі з вказівкою на місце розташування самого монумента.
Що саме виявилося головним у згаданому рішенні, обраному авторитетним журі? Насамперед – з’єднання нині занедбаного скверу із рештою площі, прилеглої до Святоюрського архітектурного ансамблю. З цією метою проектом передбачено відведення вулиці Андрея Шептицького, скерування її проїзної смуги так, що ця вулиця, обминаючи сквер з південного боку, природно вливається у спуск вулиці Листопадового Чину. Таке принципове вирішення проблеми цілком правильне й перспективне під оглядом доцільності, раціональної організації транспортного руху, естетики містобудівничого планування. Завдяки цьому рішенню не лише практично повністю зберігаються цінні старовинні дерева, що є окрасою скверу, а й набуває нового значення, територіально збільшується сам сквер. Його додатково сплановані секції спрямовуються угору, у бік Святоюрського архітектурного комплексу, де на осьовій лінії воріт, що з обох боків ведуть на подвір’я перед Собором, планується розміщення зони монумента. Сам монумент, перебуваючи у верхній точці цієї зони, загальною (разом із постаментом) висотою сягає семиметрового рівня.
18 вересня 2014 р. Львівською міською Радою врешті приймається ухвала №3818 «Про спорудження пам’ятника Митрополита Андрея Шептицького на відтвореній площі св. Юра у Львові» .
5 листопада 2014 р. департамент екології та природних ресурсів області підписує документ, що не заперечує оновлення та реконструкцію існуючого скверу.
11 листопада 2014 р. голова Управління держземагентства у Львівській області видає документ, що не заперечує (отже, дозволяє) реконструкцію та реновацію площі св. Юра.
13 листопада 2014 р. синод Української греко-католицької Церкви приймає рішення про підтримку проекту реконструкції площі св. Юра та спорудження на цій площі пам’ятника Митрополита Андрея Шептицького.
Здавалося б, шлагбаум піднесено. Та тут починають розгортатися дивні події.
21 листопада 2014 р. департамент містобудування при міській Раді, замість того, щоб приступати до впровадження необхідних заходів для послідовного виконання прийнятих ухвалою завдань, -- тих завдань, на які Голова ради п. А. Садовий не наклав вето і, фактично, узаконив вищезгадану ухвалу, - департамент post factum ініціює громадські слухання. З якою метою скликається оті «слухання», якщо ухвала прийнята і її рішення слід виконувати? Хіба департамент містобудування уперше бачить проект реконструкції площі, уперше знайомиться з архітектурно-планувальним задумом, принциповою ідеєю проекту? Чи, може, йдеться про те, щоб збурити громадськість, дезорієнтувати її вигаданими запитаннями? Ревізія узаконених рішень починає розгортатися так швидко, що вимушує нас запідозрити політичне замовлення, спрямоване на можливий зрив суспільно необхідної і благородної справи.
Однак віримо, що всезагальна любов і шана до нашого Великого Пастиря, особистості, якій віддано честь бути серед Праведників світу, значення якої для Вселенської Церкви важко переоцінити, яка усе своє життя присвятила самовідданому служінню українському народові, правді, любові й Божому Слову, -- що ця всенародна шана подолає труднощі, свідомо й несвідомо розставлені на шляху реалізації проекту.
Пам’ятнику Митрополитові Андреєві Шептицькому на реорганізованій Святоюрській площі бути! Це – веління історії і незгасної совісті в терпеливій, але нестримній українській душі.
Ю. Шухевич, Герой України, народний депутат України
І. Юхновський, Герой України, академік НАН України
І. Вакарчук, Герой України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико-математичних наук
Ю. Бобало, професор, доктор технічних наук, ректор Національного університету «Львівська політехніка»
В. Мельник, професор, доктор філософських наук, ректор Львівського національного університету ім. І. Франка
Р. Лубківський, Надзвичайний і Повноважний посол України, лауреат національної премії України ім. Т. Шевченка
Л. Медвідь, лауреат національної премії України ім. Т. Шевченка, професор, академік НАМУ
І. Калинець лауреат національної премії України ім. Т. Шевченка, поет, громадський діяч
В. Куйбіда, депутат Львівської обласної ради, голова Народного Руху України
О. Купчинський, доктор історичних наук, почесний голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка
В. Откович, лауреат національної премії України ім. Т. Шевченка, директор Львівського коледжу прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша
