Українці оцінили авторитет Церкви та рівень моральності священнослужителів

Українці оцінили авторитет Церкви та рівень моральності священнослужителів - фото 1
Ставлення українців до моральності священнослужителів є досить критичним. Лише 23% респондентів висловили впевненість у тому, що "більшість священнослужителів - глибоко моральні й духовні особи".

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням дані дослідження Центру Разумкова "Війна і Церква. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2022".

Водночас 20% респондентів переконані, що "більшість священнослужителів думають насамперед про гроші, а не про духовне", а 46% — що "священнослужителі такі ж, як більшість із нас - з усіма достоїнствами і гріхами".

Церква продовжує утримувати одну з перших позицій за рівнем довіри серед суспільних і політичних інститутів (поряд зі Збройними силами та волонтерськими організаціями). Разом з тим, порівняно з 2010 роком, коли рівень суспільної довіри до Церкви досяг максимуму (72,5%), наразі цей показник є нижчим - 61%.

Рівень визнання морального авторитету Церкви є нижчим, ніж рівень довіри до неї. Відповідний показник знижувався упродовж 2010-2020 років (з 56% до 44,5% у 2020 році, частка тих, хто не вважав Церкву моральним авторитетом - зріс за цей період з 27% до 40%). Однак показники 2021 р. і 2022 р. виявилися більш оптимістичними - вважали Церкву моральним авторитетом у 2021 році 48%,у 2022 році -49%, не вважали - відповідно 31% і 33%.

Упродовж усього періоду моніторингу (з 2000 року) досить високо оцінювалася громадянами позитивна суспільна роль Церкви. Однак, з початком воєнних дій на Сході країни частка тих, хто відзначав роль Церкви як позитивну (у 2014 році - 52,5%), зменшилася до показника 40% у 2020 році У 2021 році частка тих, хто вказував на позитивну роль Церкви, зросла до 49,5%, у 2022 році, після початку повномасштабної агресії Росії, зафіксоване ще більше зростання - до 59%, що є одним з найвищих показників з 2000 року.

Відповідаючи на питання, які головні цілі повинні ставити перед собою Церкви та релігійні об’єднання в Україні, найчастіше респонденти називають духовну підтримку людей, що переживають духовну кризу (51%), вшанування Бога, спільні молитви (47%), моральне оздоровлення суспільства (29%), допомогу соціально не захищеним групам населення (27,5%), захист традиційних цінностей (24%),

Опитування проведено Центром Разумкова 4-11 листопада 2022 серед 2018 респондентів на підконтрольній уряду території України. Теоретична похибка вибірки - 2,3%.

Нагадаємо, у 2022 році частка українців, які вважають себе віруючими, зросла з 67,8% до 74,1%. Чверть респондентів заявили, що в цілому стали більш релігійними.