Український сектор соціальних мереж стало трясе від різних дискусійних тем, обговорення яких виходить за межі пошуку істини. До звичних військово-воєнних та довкола них тем додаються також на постійній основі різноманітні церковні сюжети і процеси як приводи для суспільно-інформаційних збурень.
Відомий шеф-кухар і ресторатор Євген Клопотенко потрапив у скандал через знімання проекту в Києво-Печерській лаврі. Разом із продюсером Акімом Галімовим він підготував епізод про українські святкові страви на Святвечір, які назвав «сакральними». Знімання проєкту «Реальна історія» відбулися в Трапезній палаті Києво-Печерської лаври. Про це Євген Клопотенко розповів у своєму Instagram-і.
«Раніше, поки була УПЦ МП, я міг про це лише мріяти – трапезна Києво-Печерської лаври, а ми знімаємо різдвяний епізод про українські сакральні страви і відроджуємо культуру в самісінькій святині», — розповів кулінар.
Проте така ідея викликала жваву дискусію в соцмережах. Клопотенку дорікали, що Києво-Печерська лавра – не місце для знімання подібних проєктів. Найбільше «горіхів» посипалося від представників саме УПЦ МП.
«Храм — дім Божий, а не сцена для шоу та виступів, — заявили на інстаграм-каналі Києво-Печерського монастиря УПЦ МП. — Православний храм — це місце, де людина зустрічається з Богом у молитві, сповіді та Таїнствах. Його призначення — бути Домом Господнім, де звучить молитва, покаяння і славослів’я, а не музика шоу-бізнесу чи звуки аплодисментів».
На їх думку, «сьогодні спостерігається тенденція перетворення церковних просторів на майданчики для концертів, зйомок, вистав. Це викликає занепокоєння, адже:
• Втрачається сакральність простору. Замість молитви, храм наповнюється чужими для нього цілями.
• Знецінюється віра. Коли святе використовується для розваг, воно перестає сприйматися серйозно.
• Відволікається увага від Бога. Увага зміщується на виконавців, шоу чи технічну сторону, а не на духовну глибину».
А на завершення адміни каналу монастиря УПЦ МП закликали поширювати цей допис.
Римо-католицький єпископ Київський Віталій Кривицький зазначив, що позитивно ставиться до діяльності Клопотенка, але «у випадку його кулінарного шоу у Трапезному храмі, це вже не про кухню, а про тотальну мішанину у розумінні сакрального і традиційного. Тому й народжуються в народі «сакральні страви» та «відродження культури» у храмах, призначених для іншого – для зустрічі з Богом у молитві».
Він також навів аналогію з комуністами, які після жовтневого перевороту «намагалися перетворити храми у що завгодно, головне, щоб спотворити його первісне призначення».
З ним погодився релігієзнавець Руслан Халіков, який зауважив, що «в Трапезній церкві можна їсти, але для цього треба жити в Лаврі й молитися. Приходити в Лавру виключно щоб поїсти — це наслідки комуністичної гангрени».
Попри дискусії про допустимість знімання таких шоу у церковному приміщенні, про європейські подібні практики, обговорення заторкнули також питання подання і самих страв та їх автентичності.
Сам же Євген Клопотенко зазначив, що «готовий визнавати свої помилки. Тому мої щирі вибачення всім істинно віруючим українцям, чиї почуття я зачепив».
«Ми живемо в часи, коли дослідження свого коріння, єднання нації навколо наших традицій є як ніколи важливим. Любов та глибинна повага до української культури та традицій рухає мене вперед, — пояснює кулінар свої мотиви. — Напередодні Різдва я прагну, щоб якомога більше людей дізналося про справжні традиції цього світлого свята. На жаль, знання про все українське було знищено радянським союзом і чи не єдине місце, де збереглися згадки про традиційні різдвяні страви - це архівні церковні переписи».
Він розповів, що в архівах Києво-Печерської лаври знайшов такі страви, про які розказав у випуску. «Тож після консультацій зі святими отцями та працівниками заповідника, ми вирішили відтворити справжній різдвяний стіл українців у трапезній палаті, яка була збудована у свій час як обідня зала духовенства і не виключено, що таким і був їх святковий стіл. Саме показати, не готувати чи пригощати ними, дотримуючись всіх правил перебування у Лаврі! Мені шкода, що у частини людей це викликало негативні емоції - образити почуття віруючих не було на меті, навпаки я прагнув поділитися з вами чимось добрим і світлим», — написав Є.Клопотенко і при нагоді повідомив, що цей випуск «Реальної історії» переглянули вже 150 тис. осіб.
На захист такої ініціативи став о. Георгій Коваленко, протоєрей ПЦУ і очільник Вільного православного університету Святої Софії-Премудрості. Він звернув увагу, що запис відбувався не у храмі, а в Трапезній палаті Трапезного храму Києво-Печерської Лаври, «сучасною мовою — це бенкетна зала, або чернеча їдальня. І, якщо шукати найкраще місце для подібних заходів, — то це саме воно», — вважає священик. Він з дружиною «із задоволенням подивилися цю програму від початку і до кінця і можемо її сміливо радити і вірянам, і людям нерелігійним, які цікавляться українськими традиціями». Також при цьому збиралися кошти для дітей, батьки яких загинули захищаючи Україну.
Протоєрей Георгій Коваленко особливо акцентує на ще одному аспекті цієї справи: в середовищі Московського Патріархату цей запис програми, як також й інші заходи, які відбуваються в Лаврі, використовують для створення ІПСО (інформаційно-психологічних операцій), тобто інформаційних перекручувань та маніпуляцій. Реакція монастиря УПЦ МП, наведена вище, вписується в цю операцію. Бо монахи мали б з фото і відео із запису програми впізнати саме приміщення і що це не є власне храм, як вони твердять.
«Для тих хто не в темі, розгон розпочався ще щодо Молитовного сніданку за участі Президента, глав Церков та капеланів в Трапезній палаті Трапезного храму Києво-Печерської Лаври. Тепер всі включаються в цькування Акіма Галімова та Євгена Клопотенка. (…) Агресивне невдоволення МП-шної частини вірян, не дивує. Але чомусь на це повелися ті, хто мав би підтримувати Національний заповідник Києво-Печерська лавра, який послідовно очищає Лавру від "русcкого міра"».
На телеграм-каналі «Монолог.здесь» з’явився текст, в якому автори не лише коротко проаналізували сам сюжет програми, але і навели певні факти з недавнього минулого, які дійсно говорять про дискредитацію лаври, але вже самою УПЦ МП.
«Схоже, то було щось типу публічної лекції для купи глядачів з презентацією традиційних українських страв для Святвечора. Плюс вставки з історикинею, яка давала довідки. Фон з розписами оператори розмивали, двері до саме храмової частини Трапезного храму були зачинені. Звісно, хотілося б, щоб автори згадали б і про сам християнський сенс свята Різдва, а не тільки їжу. Але загалом відео має характер науково-популярної передачі для широкого загалу на кулінарну тему з відтворенням забутих традицій», — підсумували вони про саму програму.
А стосовно осквернення храму, то нагадали «як відомий православний олігарх Нусенкіс матом волав на всю Трапезну палату під час "Помісного" собору УПЦ у 2011 році. Бо йому не подобались певні рішення того собору про статут і заборону політичного проросійського православ'я. І нічого, ніхто не переосвячував храм і навіть не закрив рота одному з головних благодійників УПЦ».
Як і не освячували територію Лаври після зйомок там фільму «Ржєвскій протів Наполєона» — «жахливо похабної комедії Марюса Вайсберга, з купою жартів нижче пояса і чоловіком перевдягненим жінкою. Там сцена вінчання (двох акторів-чоловіків) знімалась прямо на площі перед Успенським собором. І нічого, Марюс Вайсберг відвідав перед зйомками владику Павла і все було прекрасно. Ну і звісно це все відбувалось під покровом представника влади Януковича тодішнього міністра культури Кулиняка. І ніяких протестів, кампаній, обурень і т.д. Бо «власть била іхняя», а тепер ні», — наголосили на каналі «Монолог.здесь».
Таким чином, запис програми про старовинні традиції різдвяного святкового столу у версії Євгена Клопотенка в одному з приміщень Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», яке носить назву Трапезна палата, викликав активну дискусію, яка стосувалася і відповідності самого приміщення для таких шоу, як і контенту представленого у програмі (страв і їх подання).
Проте ця частина дискусії не була б такою токсичною і маніпулятивною, якби не московське ІПСО, яке певною мірою її спонукало і загострило.