Унікальна ікона Покрову Богородиці повернулася до Львова

До Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (далі - НМЛ) повернули раритетну ікону «Покров Богородиці» XVI ст., що була викрадена з фондів музею майже три десятки років тому, повідомила РІСУ Марта Гелитович.

Ікону «Покров Богородиці» повернув нещодавній її власник - відомий російський меценат, колекціонер, засновник московського музею «Дім ікони» Ігор Возяков. Як неодноразово зазначалося у ЗМІ, він купив ікону в Європі у іншого колекціонера, умовно назвавши ціну пам’ятки - 350 тис. євро. Про те, що пам’ятка належить до українського іконопису і є давно втраченою музейною власністю, він дізнався півтора року тому, коли доручив атрибутувати ікону дослідниці давнього російського мистецтва Є. Смирновій. Вона виявила, що ікона належить не до російського письма, а тому уточнити її приналежність до української іконописної школи попросила заввідділом давньоукраїнського мистецтва НМЛ Марію Гелитович, котра й упізнала викрадену ікону Покрови.

«З першого погляду було очевидним, що це наша музейна ікона, котра належить майстрові Дмитрію, адже вирізняється індивідуальною манерою письма, а його роботи є легко впізнаванні серед інших ікон, зокрема середини XVI ст.», - зазначила М. Гелитович. Вона також розповіла про те, що ікона «Покров Богородиці» походить з с. Дубровиці на Яворівщині і належить до мистецько довершених зразків українського іконопису. Її авторство приписують майстрові Дмитрію з м. Долини Івано-Франківської обл. На підставі датованої і підписаної ікони «Спас Пантократор з апостолами» 1565 р. решту ікон з доробку майстра Дмитрія датують у цьому ж часі - 1560-ми роками. Йому належить доволі велика спадщина, що нараховує десять творів. Найбільш показові пам’ятки представленні у постійній експозиції НМЛ, а тому добре знані в українському мистецтві. Виходячи з невеликих розмірів «Покрови», вона найвірогідніше призначалася для празникового ряду іконостасу. Її цінність полягає також у тому, що до кінця XVI ст. збереглося дуже мало ікон із таким сюжетом.

12 липня ікону привезли до Києва, де в приміщенні Національного музею історії України відбулося урочисте її повернення на Батьківщину, а 14 липня у Львові безпосереднє передання ікони до НМЛ, куди вона офіційно належить ще з перших років існування музею.

На урочистість колекціонер Ігор Возяков прибув із сім’єю. У короткому виступі він прокоментував свій вчинок: «В мене особливе ставлення до сакральних речей, тому й вирішив повернути ікону». З подячними словами виступили й представники місцевої влади, зокрема, заступник голови ОДА Ольга Гузар, радник мера Богдан Панькевич. Був присутній також Юрій Савчук - голова Держслужби контролю за переміщенням культурних цінностей через держкордон України, котрий також подякував доброчинцеві: «Ви здійснили благородний вчинок, на прикладі якого можуть і будуть виховуватися наступні покоління». Ю. Савчук повідомив також про те, що знайшлася ще одна ікона «Розп’яття з пристоячими» XV ст. Вона також належить приватному колекціонерові в Росії, для її повернення буде вжито відповідних заходів.

Нагадаємо, що у 1984 році сталася гучна крадіжка у тодішньому Музеї українського мистецтва. З його фондів, що містилися у Вірменському соборі, викрали 22 ікони. «Передовсім підозрювали причетних до фондів працівників музею, - розповіла очевидиця того, що відбувалося у музеї після крадіжки, головний хранитель фондів НМЛ Данута Посацька – Але цього ж року в Москві було знайдено у приватному помешканні дев’ять зниклих ікон, а невдовзі вдалося викрити й злодіїв». Інші тринадцять пам’яток залишалися у розшуку. В 2003 р. віднайшли ще одну ікону «В’їзд Господній у Єрусалим», котру привезли з німецького міста Реклінхаус, де її впізнали при відкритті виставки.