Унівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці перебуває в Римі
Протягом травня в українській парафії Святих мучеників Сергія і Вакха у Римі перебуватиме Унівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. До Рима ікона прибула завдяки старанням пасторального координатора для українців греко-католиків в Італії о. Марка-Ярослава Семегена та з благословення ігумена Свято-Успенської Унівської лаври Студійського уставу УГКЦ єромонаха Теодора Мартинюка.
14–15 травня, під час святкування Дня матері, чудотворна ікона Пресвятої Богородиці перебуватиме в соборі Святої Софії в Римі.
Ця ікона сьогодні знаходиться у Свято-Успенській Унівській лаврі на Львівщині. Вона належить до іконописного типу Одигітрія (з грецької "Провідниця").
У 2004 році на прохання ченців Унівської лаври Патріарх Любомир (Гузар) втановив у третю неділю травня празник Унівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Довідка: Унівський монастир, де перебуває ікона, один з найдавніших в Україні. Археологи стверджують про його існування вже в 13 ст. Першими опікунами монастиря були галицькі князі, а згодом – литовські. У 1549 р. цей осередок духовності і культури став жертвою грабіжницького нападу татар. Але Богородиця з’явилася у сні Олександрові Ванькові Лагодовському, українському шляхтичеві, який занедужав на ноги. Вона порадила йому їхати на схід від своїх маєтностей шукати цілющого джерела, омитися в ньому і отримати зцілення. Таким чином, Лагодовський натрапив на руїни монастиря в Уневі. За народним переказом на згарищі він побачив ікону Божої Матері, що чудом вціліла. Отож, ікона віддавна існувала, але дата її написання і автор не відомі. З вдячності своїй Цілительці Лагодовський збудував муровану церкву Успення Пресвятої Богородиці.
Це – унікальна пам’ятка архітектури перехідного періоду від пізньої готики до ренесансу, збережена до сьогодні. До неї було перенесено ікону і поміщено за престолом над цілющим джерелом. У 1630 р. сюди прийшов Федір Орлович, якому вдалося врятуватися з турецького полону, з галер. Своєму звільненню він завдячував зверненню до унівської святині. Припускають, що ікону коронував Архимандрит Атанасій Шептицький (1715 – 1746).
В 1950 р. радянська влада закрила монастир. З черговим відродженням Унева як духовного центру в кін. XXст. було відновлено святиню. Оригінальну ікону переховували на горищі церкви, через що вона зазнала значних пошкоджень. Унівську ікону написав іконописець студит єромонах Ювеналій Мокрицький, її помістили під оригінальною шатою, яка збереглася.